На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А знаете, як цей перстень перейшов до мене?
– Розкажiть! Я вже давно прикметив, що вiн у вас, тiльки, як же вiн дiстався вам? Вiн же повинен бути занадто великий для вас? Розкажiть, розкажiть! – Вiн засмiявся, чи, пак, не засмiявся, тiльки iй учувся смiх i… цього було доволi для неi.
– У його була дуже маленька рука, – сухо одказала вона, глянувши на його прездорову руку, i замовкла.
Вiн не насмiлився напосiдатись.
Згодом вiн заснув, втомлений i радiсний. Вона не спала до кiнця.
Вранцi вони приiхали до одноi iз станцiй i розстались.
– Ой, це серце, воно тепер часто мучить мене з тих пiр, як… – вона не доказала i, раптом повернувшись, простягла йому руку:
– Прощавайте! Спасибi!
Вiн припав вустами до ii руки i не хотiв одриватись. Вона легенько приторкнулась до його чола губами, тремтячими, як метелик.
– Дозвольте менi поцiлувати вас, – сказав вiн i поцiлував ii у губи нiжно й лякливо.
Вона стояла, як статуя з мармору, холодна i нерухома, i мiцно стуливши своi вуста, прийняла той поцiлунок, бо вона була певна в ньому, вона вiрила в нього, вiрила в приязнь. Згодом вона ворухнулась i почала йти до вагону, не оглядаючись. Тодi вiн побiг за нею, обняв ii i поцiлував ще раз гарячими, вогкими губами. Вона здригнулась, вiдхитнулась i кинулась прожогом до вагону.
КРАСА
Сонце вже на заходi… Воно кинуло свое червоне полум’я на прощання, i всi шибки по дорозi засвiтились та запалали: вони мигтiли, переливались червоним золотом, грали, трiпотiли, як метелики живi, i бачилось не одно, а десятки, сотнi, тисячi сонцiв, скрiзь, де було шкло, що його одбивало: спершу у високих палацах вгорi, де здоровi, стрiлкуватi вiкна були затягненi шовком та оксамитом; опiсля по морю, як сонце котилося низом, аж до замазаних, дрiбних, загратованих шибок у льохах, де голота живе… І що то за краса, безмежна, а даремна! Не шкода золота, не шкода сяева, не шкода краси!.











