На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вона тихенько зсунулась долi, напнулась теплою хусткою i попростувала до дверей направо. Вiн хутко пiдвiвся i промовив:
– Не ходiть у той бiк!
Вона мовчки повернулась i пiшла лiворуч. Коли вона вернулась на свое мiсце, вiн, здавалось, спав.
Тiльки, як же ii зворушило це дрiбне пiклування про неi! Хто знае, чого вiн боявся: чи того п’яного в сусiдньому вагонi, чи бруду того мiсця. Тiльки вiн чогось боявся за неi i виявив свою турботу так просто, так тверезо i разом так наiвно, що вона усмiхнулась сама до себе
Вона лягла i знову закрила очi, але заснути не могла.
– Нi, ви таки не спите? – раптом обiзвався вiн до неi.
Вона, замiсть одповiдi, почала декламувати, все не розтуляючи очей:
Знизу зорять квiтки,
Згори зiрки мигтять,
Чистi мрii моi, золотi,
Швидко, швидко летять
Од квiток до зiрок,
Знизу вгору й навпак —
Од зiрок до квiток…
– Що це? – вiн звiвся на лiктi i слухав, як зачарований.
– Це мое! – сказала вона. – А знаете, що я складала вiршi тiльки раз у свому життю, у ту добу, коли ми були… зарученi… Нi ранiше, нi пiзнiше.
– Еге ж!..
– А ось ще:
Потяг… В вирiй поринання…
Хмари димовi…
Потяг… Зайве приглядання…
Пасма паровi…
Потяг… Онде обрис милого лиця…
Ой, цiкавiсть недоречна!
Ой, ви мрii, мрii, – без кiнця!
Фльор на нiй. В очах журба сердечна.
Видно, доля мало щастя iй дала…
І смiеться поруч дiвчинка мала…
Жовто-синяя вагонiв череда…
Знов чудовий образ красний…
Хто, куди? Текучi думки, як вода.
Ти звiдкiль, мiй янгол ясний?
Поруч гарний, з чорним вусом молодий…
І блищить на пальцi перстень шлюбовий.
Вiн дивився на неi i не знав, чи гарна вона була, чи нi, тiльки здавалась вона йому надзвичайною.
– Еге ж, перстень! – повторила вона, задумливо дивлячись на свою руку, на котрiй були два шлюбних персня – на другому i на четвертому пальцi.











