На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тiльки я не хочу вмерти на пiвдорозi… Щасливий! В нього бiльше сили… вiн пiшов на кiльканадцять ступнiв далi, нiж я, i вона в його руках. Спинився… Читае. Що вiн читае?
Соромський зiбрав усi сили, пiдвiвся та хотiв голосно гукнуть:
– Чи ти знайшов? Дивись сюди! Подай ознаку! Кивни головою!
Але уста його тiльки шепотiли:
– Брате, i я хочу.. , i я…
Вiн падае. Упав… Соромський впав i покотився в безодню, як камiнь.
Темрява…
Щось дзвенить, гуде, спiвае. Хвилi стиха плещуть. Неначе одчинилося вiкно. Вiн летить з темряви назустрiч соняшному промiнню, що виринае з води.
Бiле й жовте латаття кивае голiвками. Запашне повiтря вiе й прохолоджуе його чоло. Журавлi, дикi гуси, ластiвки, жайворонки – летять на Схiд. Сонечко всмiхаеться, i все всмiхаеться навколо. Соромський смiеться безжурним дитячим смiхом, i вона, його подруга, летить поруч з ним.
– Весело тобi? – питае вона його.
Вiн не може вимовить од несподiваного щастя
– Полинем! – каже вона.
– Полинем! – каже Соромський i розплющуе очi.
– Як ся маете? – питае в нього лiкар.
– Чудово. Помалу, помалу! Не поламайте менi моi крила, якi я здобув мукою, але тепер я несу на них щастя. Я колись був на нижчих схiдцях життя, я був дрiбною iстотою – людиною. Тепер я найвища iстота: я – Ефемерида. В мене немае навiть органа для iжi i шлунка, який примушуе нещасних людей робити тее, проти чого повстае вiльна душа; який штовхае iх на всякi злочини… Я Ефемерида! Чуете? А-а, ви смiетесь, глузуете з мене через те, що я iсную тiльки один день?
Наш день повний, як чарка солодкого запашного меду.
У нас нема нi хорих, нi багатих, нi гарних, нi поганих, нi бiдних, нi дрiбних, нi великих – ми всi рiвнi.
Ми не живем довше одного дня. Наше щастя – не людське щастя, яке годами тягнеться по брудному болоту людського життя, воно не втрачуе своiх блискучих, чарiвних кольорiв, в нього не впиваються гострими пазурами сумлiння, нудьга, помста, злiсть, хвороба, смерть.











