На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як його звуть, забув… Еге, згадав: Грицько Ломаченко, Василя Ломаки син… Так, кажу, питае: а куди ви, добрi люди, iдете?
«Та маемо на думцi, – кажуть, – на Дiн пробратися, таранi привезти». – «Вертай, – каже, – хлопцi, додому!» – «Як додому? Та ми з дому ж тiльки!..» – «Вертайтеся, – каже, – додому, бо воевода не дозволя…» – «Як не дозволя?» – «Так, – каже. – А подавали воеводi чоломбитню?» – «На грець, – каже Іван, – чоломбитню?» – «Не на грець, – каже, – а на те, щоб воевода дозволив iхати». – «Куди дозволив? На Дiн?» – «Еге ж, – каже, – на Дiн».
Тут будет реклама 1
– «Чудасiя! Жартуеш, – кажуть, – хлопче? Пропусти, ми й тобi тараньки привеземо». Так де там.
– Не пустив?
– Не пустив. Ідiть, каже, – спитайтеся воеводи.
– Що ж, пiшли?
– А що зробиш? Пiшли. Поставали з возами коло Приказу; i ярма не знiмали: прийде, мовляв, воевода, дасть дозвiл та й рушимо. У Приказi – нема нiкого, рано ще. Почекали з годину. Бачать – iде якийсь москаль, у Приказi служить… До нього… Така думка, може вiн i без воеводи дiло зробить.
Тут будет реклама 2
«Будь ласка, – кажуть, – чи не можна так зробити, щоб з города виiхати, а то вартовий не пускае». – «А ви куди?» – питае. – «Та на Дiн, – кажуть, – по рибу». – «Еге, – каже, – це воеводине дiло». – «А воевода скоро буде?» – «Це теж його дiло». Почекали ще трохи. Бачать, iде пiддячий. Іде, сопе, оперед себе черево несе. Козаки до нього. – «Так i так, – кажуть, – не пропускае вартовий з города». – «А чоломбитню подавали? А поручнi записи маете?» – «Якi ще в бiса поручнi записи? Ми на Дiн по тараню».Тут будет реклама 3
– «Вот, вот, – каже, – як на Дiн iхати, треба поручителiв мати. Щоб поручилися за вас, що повернетеся з Дону». Чудасiя! – «Та що ви, – кажуть, – пане дяче, та у нас i жiнки i дiти вдома залишаються, ми ж тiльки по тараню». – «А хто вас, – каже, – знае, черкасишок… Може, ви куди задумали пiти геть, а государiв город збезлюднiе». Отакоi!
Запорожець зареготав.
– Це слобода! Недарма Сiрко перебив ваших воевод, iдучи до Брюховецького. Ха, ха…
– Хе, хе… – у тон йому заскрипiв старий Журавель.
Тут будет реклама 4
– Це правда, залив вiн iм тодi за шкуру сала. А все ж у нас спокiйнiше на слободах, нiж на Правобережжi або в Гетьманщинi.
– Пiд воеводами?
– Та хоча би й пiд воеводами. Горiлку куримо вiльно. З пiв-Хар-кова пiд шинками. Що не хата, то й шинок.
– А у Гетьманщинi чим погано?
– Не погано, не погано. Хто не йде, той скубне. Пам’ятаю, як ще за старого Хмеля казали. Я з ним i коло Жовтих Вод ляхiв бив i пiд Пилявою.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
