На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Дорош кiлька разiв увiходив у рiчку; вода вже не здавалася йому такою холодною, як ранiше, але жах перед тим, що вiн може потонути, знову вертав його на берег. Вiн довго сидiв, сумно оглядаючись навкруги. Нарештi, коли хлопець зовсiм вже хотiв був кинутися у рiчку, мовляв – що буде, то й буде, вiн побачив, що з лiсу на тому березi вийшли два чоловiки. Одного з них зразу пiзнав Дорош. Це був старий дiд Журавель, що мав пасiку недалеко вiд рiчки. Ідучи купатися, хлопцi обов’язково проходили повз пасiку й город старого Журавля.
Тут будет реклама 1
Журавель завжди сидiв у куренi i мовчки курив люльку. Хлопцi чемно проходили повз старого, уклонялися й казали:
– Здоровi були, дiду Денисе!
Дiд пересовував люльку з одного кутка рота в другий i питав:
– Знову красти городину?
– Нi, ми купатися.
– Так… – пухкав люлькою старий Журавель.
Повертаючися з купання, хлопцi вже не йшли повз курiнь, а плазом кралися помiж огудиною i набирали у пазухи молодi зеленi огiрки. У кожного вдома був свiй город, але крадене завжди здаеться солодшим.
Тут будет реклама 2
Старий мав ще досить зiрке око.
– Держи! – кричав вiн, побачивши хлопцiв, хоч держати було нiкому.
Хлопцi, як зграя горобцiв, летiли городом, перестрибуючи через грядки, а старий Журавель тупцяв на однiм мiсцi коло куреня, гро-зився люлькою услiд хлопцям i кричав:
– Дожену… жовч видавлю!
Дорош мимоволi згадав це, побачивши Журавля, i усмiхнувся.
Чоловiк, що йшов з Журавлем, був молодий, дужий i високий на зрiст, у розхристанiй бiлiй сорочцi i в синiх штанях; матня його штанiв була така довга, що мало не волочилася по землi.
Тут будет реклама 3
І дiд i молодий були без шапок. Чубатi голови iхнi, одна сива – дiдова, а друга чорна – незнайомця, виблискували на сонцi.
– Диви… – сказав Журавель, побачивши на березi Дорошевi сорочку й штани, – потоп хлопець.
Молодий приставив долоню до лоба й почав розглядати рiчку.
– Та невже потоп?.. Еге-ге! – сказав вiн, побачивши хлопця, – втоплений грiеться на сонечку.
– Де, де? – спитав старий i собi, притуляючи долоню до лоба.
Тут будет реклама 4
– Де втоплений?
– Та ось на тому березi. Чого зажурився? – крикнув молодий Дорошевi. – Пливи сюди!
– Не можу! – крикнув Дорош.
– А як ти туди добрався?
– Переплив.
– Хе, хе… – засмiявся старий. – Чудасiя: туди пливе, а назад не може. Це як наш колишнiй курiнний Жаба. Помер вже, хай йому грець. Так той було каже: у мене така вдача – до шинку дiйти можу, а назад нi. Чудасiя!
Журавель та молодий почали роздягатися.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
