Кайдашева сім'я

Карпо скочив через перелаз i пiшов попiд тином. По другий бiк вулицi котився вiзок i пiдкотився пiд ворота. Довбишка зараз углядiла пiд хатою двi смуги розлитоi глини i два глиняники, що качалися серед двору.

– А це, дiвко, що таке? – крикнула мати з воза. – Чи ти п’яна, чи твереза, що поперекидала серед двору глиняники?

– Та тут ускочив у двiр чийсь кабан. Як почала я ганяться за ним, а вiн, проклятий, як дременув попiд хатою, та й поперевертав обидва глиняники, – говорила Мотря.

– Це, мабуть, рябий Парасчин кнур? Вiн, каторжний, скакае через тини, як собака, – промовила мати.

– Оце, господи! Чом та чом? – крикнула й собi Мотря. – Якби не той каторжний кнур, бодай вiн луснув, я б досi все дiло поробила, – казала Мотря, осмiхаючись до стiни.

Карпо тим часом прийшов додому й застав уже батька й матiр дома. Тiльки що вiн увiйшов у двiр, батько спитав його:

– Де ж це ти, Карпе, був? Може, розкопував шлях через гору?

– Через яку гору? – спитав Карпо, не дивлячись на батька.

– А через оту-о! Хiба не бачиш? – сказав Кайдаш, показуючи рукою на крутий шпиль, що трохи не висiв над його садком. – Я ж вам обом казав, щоб ви трохи розкопали дорогу навскоси. Одначе сьогоднi не можна жати, а копать можна.

– Хiба я здурiв, щоб гори розкопував? – сердито обiзвався Карпо.

– А як же ми возитимемо снопи? – сказав батько.

– Так, як i возили, – знехотя сказав Карпо.

– А хiба ж мало осiв ми там поламали?

– То ще з одну або зо двi поламаемо. Цiлий куток iздить через гору, а я буду ii розкопувать. Оце справдi штука!

– А хто ж ii розкопае, як ми не почнемо? Комусь треба почати, – сказав батько.

– Як хтось почне, то й я копирсну заступом скiльки там разiв, – сказав Карпо i пiшов у хату.

– І я так само, – обiзвався Лаврiн та й собi пiшов у хату.

Старий Кайдаш тiльки рукою махнув, розпрягаючи воли: були пани, шляху не розкопали, настала волость, а шлях все-таки не розкопаний.

– Не буду ж i я його копать. Нехай його чорти розкопують, коли знайдуть у йому смак, – бубонiв сам до себе Кайдаш.

На дзвiницi вдарили в дзвiн. Старий Кайдаш зняв шапку, тричi перехрестився i пiшов до церкви, загадавши синам ладнувать два вози з рублями для возовицi. Другого дня свiтом вони збирались iхать на поле по снопи, незважаючи на те, що була недiля. Селяни поважають недiлю й празники i не роблять нiякоi роботи.