Хмари

Вiн казав, що сам бачив не раз, як студенти цiлою купою плигали через братську стiну, i вважав те за звичайну рiч.

Марта й Степанида притаiлись за кущами рожi в той час, як батько повiв студентiв до свiтлицi. Вони пiшли слiдком за ними, дуже цiкавi подивиться, якi то студенти: вони знали на вид сливе кожного.

Сухобрус звелiв подати до свiтлицi свiтло й запросив iх у хату. Студенти переступили порiг незнайомого дому й побачили у вiчi незнайомого чоловiка. Чиста велика свiтлиця, з поодчиненими вiкнами, дуже добре освiчена, свiжа, од повiтря ночi, повна пахощiв резеди, зовсiм вигнала iм хмiль з голови, iм стало сором й совiсно; вони почали рекомендуваться.

– Нiчого, нiчого – те! Бог з вами! Чи я ж кому розкажу, чи що? Нiхто в академii не знатиме про те, – так втiшав iх хазяiн. – Прошу ж сiдати в моiй господi. А от i моi дочки. Це старша, Марта Сидорiвна, а це менша, Степанида Сидорiвна! Я вас добре знаю, бо ви пiвчi.

У свiтлицю ввiйшли обидвi дочки, високi, рiвнi, чорнявi, в тих самих бiлих сукнях, у котрих вони гуляли в Царськiм садку.

– А ми сьогоднi бачили вас у садку, – загримiв басом Воздвиженський. Панни хотiли сказати, що й ми, мов, вас бачили, але не сказали.

– О, ми сьогоднi дуже довго гуляли в Царському садку, а оце й досi гуляли ще у своему садку, – обiзвалась Марта Сидорiвна.

– Яка гарна погода сьогоднi, – ледве промовив Дашкович.

– Дуже добра погода! – обiзвалась Степанида.

– Зрання було тихо i серед дня тихо, – говорив Дашкович.

– I вечiр був тихий. Ми й досi з сестрою гуляли в садку, – говорила Степанида, спустивши очi вниз.

– А вас звуть у нас пальмами, – одрубав Воздвиженський басом.

– Якими пальмами? – спитала Марта.

– Пальмами! – одказав Воздвиженський. – Бо ви такi високi й гарнi, як пальми.

– Далеко нам до пальм, – обiзвалась Степанида, – спасибi за комплiмент!

Обидвi панни сидiли, згорнувши руки й дивлячись додолу.

Тим часом батько звелiв наставить самовар i готувать закуску. Вiн був дуже радий тому випадковi й гостям. Мiж мiщанами й купцями на Подолi студент академii мае високу репутацiю, як людина з великим розумом i з просвiтою.