На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Віртуалка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Віртуалка
0 баллов
0 мнений
6 чтений
Автор
Дата выхода
19 декабря 2013
🔍 Загляните за кулисы "Віртуалка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Віртуалка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ірися Ликович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ірися Ликович (нар. 1984 р.) закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету. Працювала журналістом у газеті «Думська площа» (м. Одеса). Переможець українсько-німецької премії Олеся Гончара та премії «Дебют». Автор трьох прозових книжок: «Перелітна» (2006), «Твоя дитинка» (нагороджена відзнакою «Вибір видавців» Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2010») і «Татцельвурм. Тірольська історія» (2011) – номінант на премію «Книга Року» за версією Бі-Бі-Сі. Роман «Віртуалка» отримав спеціальну відзнаку Австрійського культурного форуму на «Коронації слова – 2012». Хобі – літературні переклади з угорської та німецької мов. Живе і працює у Відні.
У її буднях присутні Майорка, темна кімната, сліпі та веб-камера. У її житті не залишилося місця для себе, хоча вона щодня бачить тільки власне зображення на моніторі. Віртуальна любов – така ж залежність, як наркотики чи алкоголь, – втеча від себе. Діана розуміє це, тому і зважується на бунт – бунт, за межами якого на неї чекає правда про працівниць Інтернет-бізнесу. Але чи можливо розпочати нове життя після того, як твоє оголене тіло бачили тисячі чоловіків?…
📚 Читайте "Віртуалка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Віртуалка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн був занадто хитрим, занадто товстошкiрим та непробивним, аби довiритися iншiй людинi i вiдкрити для неi себе без страху бути не прийнятим. Був заслабким, аби з’ясувати стосунки i мирно розiйтися. Ведмежонок, Ігарюша, Ігарьок, Дуся Кулачкова – вiн утiк. Просто. Банально. Без зайвих викрутасiв та вибачень. Утiк, коли я поiхала в Украiну. Боже, це ж треба бути таким пiдступним! Ще недавно ми купляли наповненi озоном рожевi повiтрянi кульки. Я потiм зв’язала iх докупи i пустила в небо.
Тут будет реклама 1
І вони, трiпочучи гумовими боками, пiдiймалися у височiнь, а потiм таки зникли в небокраi. Ми ще чомусь так радiсно смiялися, а вже потiм, в аеропорту, перед контролем вiн сказав менi по-змовницьки довiрливо:
– Будь аткрита мiру, Дiана.
І поцiлував на прощання нiжно, в губи, гаряче обпiкаючи себе i мене, вiн цiлував так, нiби востанне, зiм’яв мене в обiймах, як колись, ще на самому початку, натхненно.
Тут будет реклама 2
І в очi подивився глибоко та дуже уважно, зазирнув до них насправдi, не так, як завжди, iмiтуючи щось, граючи, прикидаючись чи хитруючи.
Я вже сидiла в лiтаку, люди, проходячи повз, шукали своi мiсця. Мiй мобiльний заскавулiв його прощальною мелодiею: «Te invito a bailar un bolero te invito a que».
«Я запрошую тебе танцювати болеро, я запрошую тебе пiзнати мене, – спiвалося в пiснi, – я, як i ти, самотнiй»… Та сидячи у своему авто, Ігарь заговорив до мене на прощання таким задушевним, нiжним i водночас надривним голосом; сказав, що коли я вийшла з машини, йому вiдразу стало самотньо.
Тут будет реклама 3
Звiдки ж менi було знати, що вiн попрощався зi мною, що вкладав у слово «самотнiсть» тепер уже зовсiм iнше значення. А я ж, дурна двадцятилiтка, вимкнувши слухавку, ледь не пищала вiд радостi i, майже заспокоена, вiддалася польотовi до батькiв, котрi уже з нетерпiнням чекали на мене у такiй рiднiй iхнiм серцям Украiнi.Тут будет реклама 4
Ох, Ведмедь, ну яким же руйнiвником вiн був! Невже вiн уже тодi забув, як ми з ним танцювали в нашiй квартирi пiд Іглесiаса; вiн танчив тiльки напiдпитку, i жодного разу в товариствi, або ще витанцьовував сам, коли його нiхто не бачив. Але ж руйнiвник! Так споганити кохання! Вбити таку любов мiг тiльки вiн – людина без минулого.
Мнения
О книге «Віртуалка» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
