На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Віртуалка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Віртуалка
0 баллов
0 мнений
6 чтений
Автор
Дата выхода
19 декабря 2013
🔍 Загляните за кулисы "Віртуалка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Віртуалка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ірися Ликович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ірися Ликович (нар. 1984 р.) закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету. Працювала журналістом у газеті «Думська площа» (м. Одеса). Переможець українсько-німецької премії Олеся Гончара та премії «Дебют». Автор трьох прозових книжок: «Перелітна» (2006), «Твоя дитинка» (нагороджена відзнакою «Вибір видавців» Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2010») і «Татцельвурм. Тірольська історія» (2011) – номінант на премію «Книга Року» за версією Бі-Бі-Сі. Роман «Віртуалка» отримав спеціальну відзнаку Австрійського культурного форуму на «Коронації слова – 2012». Хобі – літературні переклади з угорської та німецької мов. Живе і працює у Відні.
У її буднях присутні Майорка, темна кімната, сліпі та веб-камера. У її житті не залишилося місця для себе, хоча вона щодня бачить тільки власне зображення на моніторі. Віртуальна любов – така ж залежність, як наркотики чи алкоголь, – втеча від себе. Діана розуміє це, тому і зважується на бунт – бунт, за межами якого на неї чекає правда про працівниць Інтернет-бізнесу. Але чи можливо розпочати нове життя після того, як твоє оголене тіло бачили тисячі чоловіків?…
📚 Читайте "Віртуалка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Віртуалка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І я вже тодi пiдсвiдомо розумiла, що воно, ось це створiння, це кохане ведмежа, ну не твайо воно, не твайо, девушка, але вiдпустити боялася, бо боялася покинути ось так просто i банально мрiю кольору шкiри своеi майбутньоi дитини, донечки, його кровинки, про яку я потай i вголос мрiяла майже щодня.
Але вiн був холодний i невблаганний. Мiж нами, на перший погляд, нiчого не трапилося, точнiше, ми не сказали одне одному нiчого жахливого, нiчого, що могло би свiдчити про конфлiкт. Просте, здавалося б, непорозумiння.
Тут будет реклама 1
Перша сварка. Тонi, якщо тобi це так важливо, то вона була темно-синього кольору холодного й осiннього Чорного моря.
І хоча я засумнiвалася в Ігарьочку, та це були ще тiльки першi хвилi мого коливання. Їх можна було заспокоiти, мене – як малу дитину, саме таку, про яку я мрiяла, аби змiцнити наш союз – заколисати. Та, мабуть, досвiдченiший за мене чоловiк знав, що приспати – це не уникнути майбуття. І вiн, уже розлучений, покинутий, не мiг не боятися мого винурення iз стану закоханого сну.
Тут будет реклама 2
Блiн, як важко бути людиною, котра не знае компромiсiв, подумалося менi, а вголос, переповнена безсиллям, люттю, нерозумiнням нас обидвох, ображена, майже прокричала голосом раненоi дитини:
– Та почеши свою едину борозенку Дусей Кулачковой, кретин!
Я не знала себе такоi. Жодного разу не пiдвищувала тону. Нi в батькiвському домi (там не було потреби), нi у школi (там не було смiливостi, бо ж пам’ятаю, що були й iншi дiти емiгрантiв, котрi поводилися не так, як я, – вихована м’якохарактерними батьками, такими, котрi не вмiли твердо протистояти обставинам i навiть тут, у свiтi вiльних людей, маючи уже нiмецьке громадянство, вiдчували себе нiким iншим, як азюлянтами), нi в жодному разi у нашiй iз ним хатi.
Тут будет реклама 3
Нажахана, я мовчала, давлячись сльозами та шмарклями, котрi так i лилися з мене, непроханi. Менi так хотiлося, аби вiн простягнув до мого колiна свою блiдо-синюшну руку, пройшовся моею запакованою в джинси литкою, зробив шкiру вкотре гусячою, подiлився своiм теплом. Цей жест мiг би врятувати нас, я би стала колишньою.Тут будет реклама 4
Бо чекала вiд нього тепла не тiльки в обмiн на мое, чекала на його руку, котра пiдтримае мене, не дасть пiрнути у лоно мимовiльноi, у принципi дурноверхоi та порожньоi по своiй афективнiй сутi, агресii.
Та вiн не шукав примирення. Здаеться, вiн, мiй Медведь, носив у собi розлуку вже давно. Вiн не мiг не знати, що трапиться пiсля мого повернення до Вiдня. Але по-зрадницьки не говорив менi нiчого, я ж просто вiдчула його.
Мнения
О книге «Віртуалка» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
