На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Якщо нинi там, примiром, сто могил, то за п’ять рокiв буде в п’ять разiв бiльше. А то ще й перевиконаемо план». Мовчанка в хатi. Звiдки хто може знати, чи Марфа Якiвна не провокуе.
І враз прорвався болючий фурункул: вiйна! Найстрашнiша подiя приносить надiю на порятунок. Марфа Якiвна квапно збираеться в евакуацiю, батько не затримуе, бо не знае, як поставляться до «схiднячки» озлобленi селяни. Цiлуе ii в щоку i каже:
«Тепер послухайте… Нашкодити менi вже не встигнете. Вас, молоду, обдурили, i ви повiрили в найзлочиннiшого тирана свiту Сталiна.
«Так ось який ви…» – тiльки й сказала Марфа й подалася пiшки до Коломиi.
«Навiщо ти iй це сказав? – накинулася мати на батька. – Звiдки знаеш, що не вигрiв гадину за пазухою?»
«Та не всi, не всi ще там очманiли!» – крикнув у розпачi батько.
Потiм, за нiмцiв, я написав свою першу повiсть «Кривавий тан», у якiй усе це, як зумiв, описав, а пiсля вiйни заховав рукопис на стриху.
Та незабаром вiн дiзнався. Восени 1944 року облавники зробили в хатi обшук, i оперуповноважений НКВД капiтан Шкрупила власноручно знiс зi стриху всi моi «твори».
Як нинi пам’ятаю: сидить Шкрупила на порозi i читае вголос мою повiсть, пронизуючи мене вряди-годи зизуватими, колючими очима.
«Это ты, говнюк, все это написал? Ты?»
«Я…»
«Тебя повесить мало!»
Батько щось лепече, мовляв, у гiмназii дали хлопчинi таку тему для домашнього завдання, а воно, дурне, наслухалося… Мати плаче. Шкрупила ховае рукопис в польову сумку й каже:
«Для тебя, пацан, сейчас только две дороги: в банду или в тюрьму. Выбирай, сволочь».









