На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Визволення. Роман мілин» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Визволення. Роман мілин

Автор
Дата выхода
03 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Визволення. Роман мілин" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Визволення. Роман мілин" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джозеф Конрад) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами.
Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
📚 Читайте "Визволення. Роман мілин" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Визволення. Роман мілин", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн пiдвiв голову i ще з хвилину постояв бiля люка, але почув тiльки кволе щебетання канарки, що дзюрчало через похиленi червонi квiти геранi, якi росли в горщечках за шибками. Шоу ступив крокiв зо два, але знову почув знизу вигук:
– Гей, Шоу! Ви ще там?
– Єсть, капiтане Лiнгард, – вiдповiв вiн, обертаючись назад.
– Чи однесло нас хоч трохи пiсля полудня?
– Анiтрохи, сер, анiтрохи. Краще вже стояти на якорi.
– Завжди воно так, – мовив незримий Лiнгард.
Тон його голосу змiнювався з рухом по каютi й нараз задзвенiв зовсiм чiтко, коли голова його висунулась над входом у каюту.
– Завжди воно так! Течii нема, доки не смеркне, а потiм i не побачиш, на яке проклятуще мiсце зносить тебе. Тодi й вiтер пiдiймаеться. Штилю, одначе, бiльше не буде.
Шоу злегка знизав плечима. А стерновий малаець пiдiйшов до скляного люка, подивився, котра година, i вдарив двiчi в невеличкий дзвiн на кормi.
Зразу ж на головнiй палубi почувся пронизливий свист i, модулюючи, помалу стих. Господар брига вийшов iз каюти на палубу, подивився вгору на мертвi реi та якийсь час помалу оглядав обрiй навколо.
Лiнгарду було рокiв тридцять п’ять. Стрункий i гнучкий, вiн рухався вiльно, як людина, що звикла ходити рiвнинами й пагорками, а не балансувати по палубi маленького корабля, що його хитало або пiдкидало напрочуд примхливе море.
Одягнений вiн був у сiру фланелеву сорочку й бiлi штани, пiдперезанi синiм шовковим пасом, що мiцно облягав його тонкий стан. Лiнгард вийшов без бриля, – тiльки на хвилину, та, побачивши на кормi тiнь вiд грот-марселю[5 - Грот-марсель – нижнiй парус на стеньзi.
Цей чоловiк, колись добре знаний, а тепер зовсiм забутий серед чарiвних, суворих берегiв цього мiлкого моря, мав серед своiх товаришiв прiзвисько Червоноокий Том. Вiн мiг пишатися своею долею, а не розважнiстю. Пишався своiм бригом, прудким судном, яке вважалось найшвидшим у цiй краiнi.










