На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Визволення. Роман мілин» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Визволення. Роман мілин

Автор
Дата выхода
03 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Визволення. Роман мілин" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Визволення. Роман мілин" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джозеф Конрад) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами.
Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
📚 Читайте "Визволення. Роман мілин" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Визволення. Роман мілин", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Скинувши легку куртку, вiн лишився тiльки в бiлих штанах i тонкiй бавовнянiй сорочцi. Його складенi на грудях дужi руки скидалися на два товстих шматки сироi яловичини. Взутий був на босонiж у солом’янi сандалii, а голову його захищав величезний корбовий бриль; колись бiлий, а тепер дуже чорний, вiн надавав цiй людинi чудернацького вигляду живого гриба. Чоловiк перехилився через бильця й стояв нерухомо, спокiйно втупивши очi в тiнь брига на тихiй водi; бачив там свою схилену голову й плечi; довго дивився, нiби зацiкавлений своiм власним обличчям, лаючи мертвий штиль, що впав на корабель, як тягар, величезний i пекучий.
Потiм, глибоко зiтхнувши, пiдiйшов, лаючись, до нактоуза[4 - Нактоуз – кабiнка, де стоiть компас.]; сумно спинився перед ним. З-пiд одхиленоi шибки iлюмiнатора почулося щебетання канарки, яке, здавалося, було йому приемним. Вiн прислухався, ледве посмiхнувся i пробурмотiвши: «Дiк, бiдненький Дiк», знову пiрнув у мертву безмовнiсть свiту. Очi самi заплющилися, голова низько схилилась над гарячим мiдним верхом нактоуза.
– Ти що заснув? Поверни стерно! Дай хiд назад!
Малаець без найменшого руху в обличчi й позi, наче був вiн неживий, швидко закрутив колесо, перебираючи шпицi руками, а коли воно скреготячи спинилося, схопив його знову й мiцно тримав. Трохи згодом вiн помалу повернув голову i, глянувши через плече на море, глухо промовив:
– Вiтер нема – хiд нема.
– Вiтер нема, вiтер нема – ти тiльки це й знаеш, – промовив червонолиций моряк.
Матрос, здавалося, нiчого не розумiв i не чув. Бiлий подивився на малайця, оглянув обрiй навколо й коротко наказав:
– Дай стерно назад. Ти що, не чуеш, що вiтер ззаду? Ну, просто пень.
Малаець недбайливо повернув колесо, i червонолиций рушив далi, щось бурмочучи до себе. Раптом iз вiдчиненого люка почувся вигук:
– Гей, хто там на палубi? – Вiн зразу спинився, i вираз його обличчя змiнився на уважний.
– Єсть, – мовив вiн, нахиляючись до отвору.
– Що там скоiлось? – спитав знизу низький голос.
Червонолиций сказав здивованим тоном:
– Сер?..
– Чого стерно човгае сюди й туди. Для чого ж ви там, Шоу? Який вiтер?
– Єсть, – сказав Шоу знову й схилив голову в отвiр каюти. – Менi здалося, що подув вiтер, але тепер вiн зник. Анi руш.










