На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Визволення. Роман мілин» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Визволення. Роман мілин

Автор
Дата выхода
03 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Визволення. Роман мілин" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Визволення. Роман мілин" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джозеф Конрад) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами.
Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
📚 Читайте "Визволення. Роман мілин" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Визволення. Роман мілин", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Суцiльна маса чорних тiл i кучерявих голiв попереду захиталась i розступилась, проте не розбiглась.
Лiнгард бiг далi. Здалеку чув вiн вигуки кiлькох голосiв. Потiм розiтнувся ще один пострiл, i мушкетна куля, пройшовши довгу путь мiж ним та його ворогами, ударилась об землю, бризнувши невеличким струменем пiску. Коли б вiн скакнув далi, то опинився б саме серед ворогiв, але пiднята рука не знайшла кого вдарити. Тiльки чорнi спини швидко сунули, нахилившись до кущiв.
Лiнгард шпурнув палицю на найближчу пару чорних плечей.
Вiн гукнув з усiеi сили i спинив своiх матросiв, що гналися за втiкачами. Незадоволено вони вертались назад, люто поглядаючи на стiну джунглiв, де не ворушився жоден лист. Невiдомi, що, так вчасно з’явившись, вирiшили кiнець пригоди, спинились, збившись докупи, там, де щойно були дикуни.
Лiнгард i молодий ватажок вадзьких купцiв зустрiлися в чудовому сяйвi пiвдня, серед шанобливоi безмовностi почту, на тому самому мiсцi, де матрос-малаець наклав головою. Лiнгард ступив уперед i простяг руку. Гассiм тим же вiдповiв на цей щирий жест. Перше стискання рук вiдбулося над мертвим тiлом, немовби доля вимагала заплатити смертю за цей дар дружби.
– Я нiколи не забуду цього дня! – щиро вигукнув Лiнгард, а ватажок спокiйно всмiхнувся.
І по короткiй паузi:
– Ти помстишся i спалиш селище? – спитав малаець, кинувши очима на мертвого ласкара, що лежав униз лицем, розкинувши руки, немов у розпуцi вхопився за землю, яку так мало знав.
Лiнгард вагався.
– Нi, – мовив вiн нарештi. – Вiд того нiкому не буде краще.
– Справедливо, – тихо сказав Гассiм. – Цей чоловiк був твiй винуватець – раб?
– Раб? – вигукнув Лiнгард. – Нi. Вiльний, як i я. Це англiйський бриг.
– Гай-гай! Тепер вiн справдi вiльний, – пробурмотiв малаець, ще раз глянувши на мертвого.
– Якщо в нього лишилася жiнка чи дитина, я знайду iх хоч де, – промовив Лiнгард iз каяттям.
– Ти говориш, як справжнiй вождь, – сказав Гассiм. – Тiльки нашi володарi не йдуть на бiй iз голими руками. Ех, ви, бiлi!
– Це була нерозважнiсть, прикра нерозважнiсть, – мовив Лiнгард, – i цей бiдний хлопчина наклав за це головою.










