На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Визволення. Роман мілин» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Визволення. Роман мілин

Автор
Дата выхода
03 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Визволення. Роман мілин" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Визволення. Роман мілин" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джозеф Конрад) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами.
Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
📚 Читайте "Визволення. Роман мілин" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Визволення. Роман мілин", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
] пiд час шквалу, то буду щасливий вас нiколи бiльше не бачити.
– Тiльки спробуйте, – застерiг Лiнгард. – Я маю очi на бригу, юнацькi очi, що бачитимуть човен навiть тодi, коли ви брига не зможете бачити. Менi подобаються такi люди, як ви, але якщо ви дратуватимете мене, то я знайду вас i потоплю, щоб менi з мiсця не зiйти.
Зиркнувши на нього, Картер ударив об поли руками.
– Присягаюся лордом Гаррi! Але якби зо мною не було людей, я обов’язково зробив би цю спробу просто заради спорту, хоч ви так певнi своiх сил, капiтане, що могли б пiдбурити i святого до непокори.
Добрий гумор знову повернувся до нього, але, засмiявшись, вiн зразу знову споважнiв.
– Не бiйтеся, – мовив вiн, – я не втечу. Коли ж трапиться рiзанина, на яку ви, здаеться, натякаете, то обiцяю вам, що я теж буду на своему мiсцi i…
Вiн простяг руки i глянув на них.
– І ось цi руки подбають про це, – додав вiн, як i перше, безжурно розтягуючи слова.
Однак господар брига, що сидiв, спершись лiктями на стiл i закривши лице руками, несподiвано запав у роздум, такий зосереджений i глибокий, що, здавалось, нiчого не чув, не бачив i навiть не дихав.
III
Постоявши хвилину, Картер вийшов на палубу. Небо, море й сам бриг зникли в глупiй задушливiй темрявi, що дедалi все збiльшувалася.
Картер нiчого не бачив. Вiн почував, що навколо нього сновигали люди, чув у темрявi тихий шепiт, наче вони переказували одне одному таемницi, важливi чи ганебнi. Нiч поглинала слова й полонила все, навiть звуки, не залишаючи нiчого, крiм несподiванок, якi, здавалося, шугали бiля кожного, готовi простягти свою жахливу таемничу руку, щоб раптом схопити за горлянку. Навiть безжурна вдача молодшого офiцера опiумних суден збентежилася в цю зловiсну хвилину.










