Круговерть

Ми дiзналися, що ви були в Нью-Йорку з телеграми, яку вiдправив Айседор Ньюман, знайомий чоловiк, котрий прибув iз Денвера. Вiн повiдомив, що зустрiв вас тут, у готелi, i що ви його не впiзнали.

– Здаеться, я пригадую цей випадок, – визнав я. – Чоловiк називав мене Беллфордом, якщо не помиляюся. Але чи не думаете ви, що настав час назватися вам?

– Я Роберт Волнi, доктор Волнi. Я був вашим близьким приятелем двадцять рокiв, i вашим лiкарем – п’ятнадцять. Я прийшов iз панi Беллфорд, аби знайти вас, як тiльки ми отримали телеграму.

Спробуй, Елвiне, друзяко, спробуй згадати!

– Яка користь пробувати? – насупився я. – Ви кажете, що ви лiкар. А амнезiя лiкуеться? Коли людина втрачае пам’ять, вона повертаеться повiльно чи раптово?

– Інодi поступово й уривками; iнодi так само раптово, як i зникае.

– Ви лiкуватимете мiй випадок, докторе Волнi? – поцiкавився я.

– Старий друже, – запевнив вiн, – я зроблю все, що в моiх силах, i зробив би все, на що здатна наука, щоб вилiкувати тебе.

– От i добре, – зрадiв я.

 – Тодi вважайте, що я ваш пацiент. Тепер усе конфiденцiйно, лiкарська таемниця.

– Природно, – погодився доктор Волнi.

Я пiднявся з дивана. Хтось поставив вазу з бiлими трояндами посеред столу – букет бiлих троянд, щойно политих i запашних. Я викинув iх у вiкно й знову присiв на канапу.

– Буде краще, Боббi, – сказав я, – щоб це лiкування сталося раптово. Я дуже втомився вiд усього цього, так чи iнакше. Можеш сходити зараз i привести Мерiен. Але ж, доку, – я зiтхнув i штрикнув його пальцем, – старий добрий доку, як же гарно це було!

Мунiципальний звiт

Мiста, пихатi аж до краю,

Одне одному кажуть щось.

Одне – з гiр мого краю,

А iнше з пляжу озвалось.

    Р. Кiплiнг

Уявiть собi роман про Чикаго або про Баффало, скажiмо, або Нешвiлл, що у штатi Теннессi! У Сполучених Штатах е лише три великi мiста, що увiйшли iсторiю – Нью-Йорк, певна рiч, Новий Орлеан, i найбiльше за всiх – Сан-Франциско.

    Френк Норрiс

Схiд – це Схiд, а Захiд – це Сан-Франциско, як кажуть калiфорнiйцi.

Калiфорнiйцi – це окрема раса людей, а не просто мешканцi цього штату. Вони – жителi пiвдня Заходу. Хоча чиказцi не менш залюбленi у свое мiсто, але коли ви питаете, чому саме, вони затинаються й прочинають торочити про якусь озерну рибу та нову будiвлю «Вiльних братiв»[63 - «Вiльнi брати» – релiгiйний орден, створений Лондонi 1730 року, який мав своi будинки по всьому свiту.]. А калiфорнiйцi звертають увагу на деталi.