На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Унія» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Унія

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Унія" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Унія" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Єшкілєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
📚 Читайте "Унія" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Унія", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн дивився на писаря темними очима, якi пасували б якiйсь красунi зi степового хутору; в непевному свiтлi i його погляд i його врода здалися Виговському мальованими темперою на iконнiй дошцi. В цьому хлопцевi було щось моторошне, щось зовсiм чуже i цьому трактиру, i тутешнiм людям. За ним вгадувалася якась люта пустка, але вона не була родичкою навколишнього снiжного запустiння.
Писар звернув допит на Самуiла:
– Кого образив?
– Нiкого, пане.
– Навiщо ж тебе шукали?
– Щоб вбити.
– …?
– Дечого вiдаю.
– Мусиш менi сказати.
– То, пане, недобре знання.
– Чим недобре?
– Вiд нього вам буде лише гiрше.
– Менi вирiшувати, не тобi.
– Але ж…
– Я тепер твiй пан i володар. А також пан i володар твоiх грiхiв та всього твого знання.
– Готовий, пане, вам у всьому коритися, – колiна в юнака пiдгиналися; видно було, що воля залишила його розум.
– То корися.
Навiть при свiчках було видно як пурпур вiд темного волосся до пiдборiддя залив обличчя Самуiла. Вiн ще якусь мить вагався, а потiм нахилився до вуха Виговського й швидко зашепотiв.
6
Врештi-решт Мечислав змушений був визнати, що на схiдних шляхах дроги зручнiшi за карети i котчii. Пiсля Гострополя дорога у звичному розумiннi зникла, злилася з незайманим заснiженим простором, й лише просiки в заростях та дiбровах вказували на присутнiсть тракту. Лижви весело шарудiли снiгом, сонце висiло праворуч – на пiвдорозi помiж багряною стягою, що пiдносилася над обрiем й лазуровою банею зенiту.
Креховецький також обрав дроги. На виiздi з Гострополя до нього приеднався Леваi, який вiдступив свое мiсце в каретi пораненим. Невдовзi й Немирич з Виговським пересiли на коней. Вони iхали вiдразу за передовими, спiльно з ними вдивляючись в закорчованi та порослi вербами балки.
У молодому лiсi, серед осик, охоронцi сполохали невелику ватагу, що чекала на когось простiшого. Побачивши комонних, розбiйники кинулися тiкати й лише двох догнали мушкетнi кулi.











