На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Унія» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Унія

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Унія" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Унія" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Єшкілєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
📚 Читайте "Унія" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Унія", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Деякi з назв здалися Мечиславовi знайомими; та й за смачними подробицями вiн впевнився, що онук воеводи дiйсно бував у нiмцях та бачив спiднi не однiеi тамтешньоi сильфiди.
Рiжучи м’ясо, Агрiппа спритно орудував ножем, на рукiв’я якого було прироблено масивного срiбного черепа. Прикраса притягувала погляди всiеi компанii. Мечиславу здалося, що Кiт з Ревулою знають про цю «кальву» щось цiкаве, але розпитувати не наважився. Хоча новi знайомi ставилися до нього приязно, вiн все ж таки не вiдчувався своiм серед таких несхожих, проте добре знайомих мiж собою чоловiкiв.
Тим часом розмова перестрибнула з далеких земель на мiсцевi плiтки, й помiж рiзним промайнуло iм’я Яна Демковича, якого компанiя називала також Креховецьким. Мечислав напружився й вже прочистив горло для запитання. Втiм якесь передчуття знов змусило його вдатися до удаваноi байдужостi.
«Ще подумають, що я чиясь нишпорка», – подумав вiн.
І щирим ковтком пiдтримав здравицю, змiсту якоi не почув через роздуми та вагання.
«Ну й нехай, – сказав вiн собi. – Я занадто переймаюся настроями цих людей. Зрештою, вони для мене лише випадковi приятелi».
– А, до речi, Креховецький все ще воюе в Зосиному лiжку? – за кiлька хвилин поцiкавився Агрiппа.
Вiн наче нi до кого не звертався, але Мечислав здогадався, що запитання адресувалось Ревулi, який в розмовi про мiсцевi справи щоразу виявляв фронтальну обiзнанiсть.
– Нiмфа ще терпить, – вiдiзвався той.
– Дивовижно, – немов смакуючи невидиме, онук воеводи порухав губами. – Деякi зi спiльних знайомих присягалися на яснiй зброi, що вже пiсля третьоi ночi вона вимагае в чергового мурчика реверцii[9 - Реверцiя – повернення до дiйсностi (лат.).]. Що воно так само незворотньо, як схiд сонця або ж татарська навала взимку.
– Можна припустити, що схизмат мае здоровенного прутня, – смикнув плечами Кiт.
– Amor ordinem nescit[10 - Amor ordinem nescit. – Любов не вiдае порядку (лат.
– Нiби й так, – кивнув Агрiппа й вираз чи то невдоволення, чи то злоi iронii на мить ускладнив його обличчя. – Але ж, пане Мечиславе, ви просто не уявляете собi анi Зосi Скибицькоi, анi зануди Яна. Якби ви побачили iх поряд, то, повiрте менi, оцiнили б всю абсурднiсть ситуацii, ii повне протирiччя з законами натури.











