На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Судний день» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Судний день

Автор
Дата выхода
28 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Судний день" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Судний день" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ярослав Яріш) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»…
Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії?
На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія.
Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…
📚 Читайте "Судний день" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Судний день", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вони сюди пройшли не за тим, щоб вести полемiку з якимось лайдаком. Його карали за бунт та непослух. Селяни, котрi тут стояли разом зi своiми дiтьми, понасуплювались, проте коритися не хотiли. Вони навiть не боялися того, що коли заберуть церкву, iх нiкому буде поховати, обвiнчати, дiти iх ростимуть нехрещенi. Цi лотри до кiнця стояли за вiру своiх батькiв, i лише одна людина могла iх вмовити перейти в унiю. Це той проклятий пiп, iхнiй душ-пастир. Однак вiн не ламався.
– Вiн не зламаеться, – шепнув Воронович до ксьондза.
Не тiльки цей пiп був отакий затятий – всi схизмати раптом такими стали. Ротмiстр довго думав, чого ж так сталося, i висновок був лише один – титар. Уже пiвтора роки минуло з того часу, як вiн, Воронович, стратив того чоловiка. Що б такого, здавалося? Однак слава про нескореного титаря рознеслася по всiх усюдах. Православнi затялися.
Ксьонз того не знав, тому самовпевнено посмiхнувся.
– Як же, сину, вогонь та залiзо iще не таких ламало. Думаю: ще сьогоднi i цей пiп, i цi хлопи перейдуть на унiю, i ще одне село повернеться лицем до святого престолу Римського.
Надворi було дуже холодно. Пiд вечiр завжди стае холоднiше в таку пору. Адже зима ще не зовсiм здала своi позицii, а весна ще була заслабкою, щоб перейти в тотальний наступ. Снiг залишався тiльки де-не-де, та земля була ще твердою i замерзлою. Дув льодовий вiтер, проймав людей до кiсток. Вони тулили до себе дiтей, закутували латаними свитами.
Священику, пiсля черговоi порцii палок, почали клiщами виривати бороду.
– Дивiться, вашого попа було покарано, i так буде з кожним, хто насмiлиться виступити проти закону та порядку шляхетського. Та вiн буде жити – життя ми йому даруемо. Цей чоловiк потрапив пiд вплив попiв московських, прислужникiв царицi, яка хоче задушити нашу волю. Вас обмине доля вашого впертого й немудрого панотця, ви зможете полегшити свое нужденне iснування.
Натовп загрозливо мовчав. Нарештi обiзвався якийсь хлоп.
– Царськi вiйська вже тут! Буде вам скоро вiра!
Натовп загомонiв: тут уже давно ходили чутки про те, що Росiя пiшла вiйною на магнатiв. Воронович подивився на ксьондза – той досадно мовчав.






