На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині
0 баллов
0 мнений
5 чтений
Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
З усiма наслiдками, що звiдси випливають: пограбування майна, полон, рабство. Бранцiв скiфи перетворювали на рабiв – як i повсюдно в тодiшньому свiтi (у наш час це – вiйськовi полоненi). Бiльшу частину невiльникiв переможцi продавали в грецькi колонii на узбережжi Чорного моря i навiть у грецькi метрополii. Рабство, як свiдчить iсторiя, у них набуло значного поширення. Рабiв використовували на рiзних роботах: догляд за худобою, в домашньому господарствi та в особистому слугуваннi.
Тут будет реклама 1
Рiдко у якому скiфському курганi не знаходять рабiв у могилах не лише знатi, а й середнього стану, iх клали (попередньо вбивши чи задушивши) у ногах покiйника або за стiнкою могили без речей, здебiльшого у скорченому положеннi… А втiм, рабство у Скiфii було патрiархальним, домашнiм i не становило, як в iнших, основи виробництва.
Хоча недобрими вони бували не лише до своiх рабiв. У повiдомленнях Кларха Солiйського (ІV ст. до н. е.) е свiдчення про зарозумiлу деспотичнiсть скiфiв до iнших народiв, зокрема до фракiйцiв: «Вдавшись до розкошi i притому досить сильно… вони дiйшли до такого ступеня жорстокостi й гордовитостi, що в усiх людей, з якими вони вступали у вiдносини, почали вiдрiзати кiнчики носiв… А жiнки iх татуювали тiла жiнок фракiйцiв, якi жили навкруг них на захiд i пiвнiч… Над усiма вони панували так пиховито, що рабське служiння в них, нi для кого не безслiзне, перенесло i в поколiння вираз «вiд скiфiв», яким воно було».
Тут будет реклама 2
Тут будет реклама 3
Але вiйна е вiйна, не тiльки скiфи перемагали супротивникiв, захоплювали iх у полон i перетворювали на рабiв, а й самi скiфи часом програвали битви, а, програвши, опинялися – якщо були живими – в полонi.
І самi ставали рабами.
І тодi вихiд був один – викуп. Прадавнiй звичай багатьох народiв. У скiфiв паролем при викупi було iранське слово «зiрiн» – золото. Мiрилом багатства у скiфiв з давнiх часiв (i особливо пiсля iхнiх передньоазiатських походiв) було золото, золотi прикраси, оздоблення зброi та збруi коней, золотi чашi й рiзне начиння.
Тут будет реклама 4
(Ось майновий ценз одного iз знатних тубiльцiв з Боспору: десять золотих чаш, вiсiмдесят чотиримiсних возiв та багато табунiв коней, стад великоi рогатоi худоби й отар овець. Але золото – на першому мiсцi.)
У бiдних не було золота, i вони не могли викупитися з неволi до кiнця своiх днiв.
Мнения
О книге «Сини змієногої богині» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Сини змієногої богині» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Валентин Чемерис! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
