На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мир хатам, війна палацам» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
🔍 Загляните за кулисы "Мир хатам, війна палацам" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мир хатам, війна палацам" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Смолич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
📚 Читайте "Мир хатам, війна палацам" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мир хатам, війна палацам", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І галицький «п'емонт» – силою нових обставин – позбавлений був змоги вiдiгравати провiдну роль у майбутньому украiнськоi нацii: захiднi австрiйськi землi Украiни, на яких би Шептицький мiг стати обома ногами мiцно, – палали нинi в огнi военних фронтiв i значна iх частина була окупована росiйською армiею – армiею росiйськоi революцii тепер, на плечах якоi Центральна Рада i замiрялась виплисти на поверхню.
Найбiльше, чого жадалося в цю хвилину Грушевському, це – гордовито звестися i величаво вказати цьому ксьондзовi на дверi: вигнати його геть, як чотири роки тому цей езуiт вигнав його самого з Галичини.
Втiм, правдоподiбно, що Грушевський все ж таки учинив би саме так, як йому жадалося, коли б тодi знав, що, розглядаючи його в цю хвилину з неприязню, Шептицький зважуе в умi характеристику, яку записав Грушевському – в його особисте, секретне в австрiйськiй дефензивi досье – сам керiвник розвiдувальноi справи в австрiйському генеральному штабi, його ексцеленцiя генерал Вальдштеттен, щирий приятель графа: «Грушевський – старе опудало, зiткане iз страху й побоювань, але його старезна постать мае додати Радi благородну ржу поважного сенату…».
Грушевський тодi не знав цього i тому, вiдповiдаючи Шептицькому, стримав своi мстивi жадання i просто зiгнорував другу частину його речення. Вiн вiдказав тiльки на першу частину:
– Так, пане-отче, – вiн умисне вжив зараз цього звертання замiсть практикованого мiж ними свiтського «граф». – Така бiда: маемо революцiю!
– О! – легко, по-свiтському, вiдгукнувся Шептицький. – 3 чого пан професор вдаеться в смуток? Коли б революцiя трапилась на Заходi – а видать Бог, це неможливо, – тодi б пан професор мав пiдстави iритуватися.
Графиня Гагарiна знову кинула злющим поглядом на свого святого патрона. Знавши добре кiлька европейських мов, i навiть росiйську, стара ханжа аж нiчогiсiнько не могла второпати по-украiнському.





