На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мир хатам, війна палацам» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
🔍 Загляните за кулисы "Мир хатам, війна палацам" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мир хатам, війна палацам" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Смолич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
📚 Читайте "Мир хатам, війна палацам" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мир хатам, війна палацам", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Потiште ще раз: може, вам вiдомо, в чому ж розходиться «товариш», – слово «товариш» вiн саркастично пiдкреслив, – «товариш» П'ятаков iз «товаришем» Ленiним?
– Таки по всiх пунктах, пане професоре.
– От бачите! – Грушевський навiть потер руки вiд задоволення. – А саме? Прошу вас, якщо ви поiнформованi?
– Ленiн вiдкидае спiвробiтництво з меншовиками, що зрадили iнтернацiоналiзм та пiдтримують вiйну на оборону, а П'ятаков вважае, що потрiбний контакт з усiма соцiалiстичними партiями… Ленiн висувае гасло – соцiалiзувати землю та передати ii безкоштовно малоземельним селянам, а П'ятаков пропонуе передати ii в державний фонд, а там Установчi збори вирiшать форми передiлу землi… Ленiн заявляе, що не повинно бути жодноi пiдтримки Тимчасовому урядовi, а П'ятаков обстоюе, щоб Тимчасовий уряд тимчасом пiдтримувати, тiльки змiнивши його склад… Ленiн закликае переходити вiд революцii буржуазноi до революцii соцiалiстичноi, а П'ятаков доводить, що це передчасно…
Кожне повiдомлення Грушевський зустрiчав веселим реготом.
Галечко тим часом докiнчувала викладати розходження мiж Ленiним та П'ятаковим, видимо, старанно обiгнавшись по газетах з дискусiями серед киiвських бiльшовикiв.
– Ленiн, як вiдомо пановi професоровi, проголошуе право нацiй на самовизначення – аж до вiдокремлення в самостiйну державу. А П'ятаков, прошу пана професора, вважае боротьбу за нацiональне визволення вiджилим буржуазним забобоном: нацiональне визволення, мовляв, справа буржуазii, а пролетарiатовi воно нi до чого. Прецiнь, в умовах Росiйськоi iмперii, П'ятаков згодний погодитись з цiею тезою – для полякiв, але категорично виступае проти права на самовизначення для украiнськоi нацii…
– Що?! – урвав регiт i аж пiдскочив у крiслi Грушевський.
– Так, прошу пана професора! Вiн обстоюе, що украiнцi – не нацiя, а тiльки – народнiсть. Нiбито украiнськi трудящi навiть не розумiють украiнськоi мови, якоi, мовляв, i взагалi нема, бо ii вигадали галицькi iнтелiгенти i, зокрема, пан професор Грушевський…
– Хе!..





