На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мир хатам, війна палацам» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мир хатам, війна палацам

Автор
Дата выхода
12 марта 2013
🔍 Загляните за кулисы "Мир хатам, війна палацам" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мир хатам, війна палацам" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Смолич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року – лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман – така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це – епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.
📚 Читайте "Мир хатам, війна палацам" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мир хатам, війна палацам", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
З вулицi в розчахнуту хвiртку ринув натовп. Сусiди хапали старого Бриля за руки й за плечi:
– Йване! – гули сусiди. – Та Бог з тобою!
Старий Максим вже сидiв на землi, кружляв очима та тер горлянку руками: з переполоху вiн не мiг добути голосу з грудей, i йому здалось, що Іван давив його за горло i – задавив. Марта з Тосею схилились над ним i обтрушували глину з празникового пiджака. Меланя тупцювала довкола Данила, обтираючи йому кров з лиця, але просила та благала Івана:
– Іваночку, голубчику! Бог з тобою! Це ж таки син, кров наша, знiми камiнь iз серця…
Саме в цей час з вулицi з'явилась ще одна постать.
– Нарцис!.. Нарцис!..
2
Постать, названа «Нарцисом», i справдi була примiтна з себе: височенна на зрiст, як кажуть, плечi – «косая сажень».
Несподiвана поява Наркиса Уведенського приголомшила i Йвана Бриля.
– Свят, свят, свят! – пробубонiв Іван, люто позираючи на приходька. – Попiвське кодло чорт принiс! Архарiвську мать-анархiю…
Максим таки прокашляв: голос йому з другого переляку повернувся.
Тим часом парубок у червонiй сорочцi, чоботях «бутилками» i з гармонiею за плечима пiдскочив до Данила з Тосею, став в оборонну позицiю, затуляючи iх вiд розгнiваних батькiв, i загукав:
– Дядьку Йване! Дядьку Максиме! Вибачаюсь: шановний Іване Антоновичу i шановний Максиме Радивоновичу! Життям наложу, а дружка в обиду не дам! От з мiсця не зiйти, нехай земля пiдо мною западеться у вироботаний горизонт, щоб я не був шахтар Харитон Киенко! Майте совiсть: революцiя ж вiдкривае шлях у майбутне! Ми ж таки пролетарiат! Нехай собi женяться!.





