На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги, які нас вибирають» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги, які нас вибирають
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
05 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Дороги, які нас вибирають" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги, які нас вибирають" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Мушкетик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».
Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.
📚 Читайте "Дороги, які нас вибирають" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги, які нас вибирають", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У нас в селi всi мають назвиська, й знають один одного не за прiзвищами, а за прiзвиськами, назвиськами, ось нашi сусiди: Чушкарi (хтось з предкiв замiсть «чуеш» казав скорочено «чуш»), Нiмчики (прадiд був нiмий), Ічки («ич який»), Йошi («йош твою мать»), Пердилки (зрозумiло), Гноюшнi, Нюхняки (дiд говорив у нiс; iхав з поля, заснув, кобила захотiла води i потягнула воза у ставок («прокинувся – нюх, а воно – море»). Дуже образливим було назвиська Соловей (парубок гнав додому корiв з поля i заспiвав).
Тут будет реклама 1
Іде вiн по вулицi, а шкет, якого й з-за тину не видно, у дiру в тину: «Тьох! Тьох!». «Соловей» за палицю i за ним, а вже другий – з-за iншого тину: «Тьох! Тьох!».
Отже, про дiда та бабу по батькiвськiй лiнii я не знаю нiчого. Жили тихо, тихо померли, баба – в голод 1933 року, дiд – ще ранiше. Так сам тихо та непомiтно прожили життя батьковi сестри – Оксеня та Ганна, найстарша – Одарка – виiхалав голоднi двадцятi роки в Омську область, народила там чи вiсiмнадцятеро чи двадцятеро дiтей, i тепер пiв Омськоi областi – моi родичi, хоч знаю тiльки одну племiнницю.
Тут будет реклама 2
У спомин про старшого батькового брата лишилася одна фотографiя, на якiй ферт у капелюсi, з ланцюжком на жилетцi та квiткою в петлицi пiджака, а на зворотi напис: «Извещаю я вам свое почтение и шлю найнижайший поклон, и прошу высылайте почаще одних сухарей и вышлите ворочок пшона или круп. Остаюсь ваш любимый сын. 1917 г. 25 сентября».Тут будет реклама 3
Фотокартка – з нiмецького полону, одяг, либонь, з чужого плеча, певне позичений чи орендований. З полону не повернувся, там i помер.
І моi родичi добрi, лагiднi, тихi-тихi, – не читали книжок, газет, не слухали радiо, – в старосвiтськiй хатi тiтка Оксеня та ii чоловiк Терешко, шорник, бачу його як нинi на лавi з шилом i дратвою над колгоспними хомутами – i сам запряжений у хомут – й чарочки на празник на столi, з яких i мене пригощали, давнi-предавнi, мовби й великi, а дучка там для горiлки – не бiльше за наперсток.
Тут будет реклама 4
Так в давнину пили. «Ох i пригостив кум, аж по три чарки налив». На селi тодi було двое-трое п’яниць, не бiльше. Та ще комунiсти – майже всi – питущi.
Як я вже сказав, моi родичi по батькiвськiй лiнii всi були тихi, непомiтнi (мати каже, й не вельми працьовитi), тихо жили i тихо помирали. Їх здебiльшого до часу спроваджував за невидиму грань той-таки грiзний двадцятий вiк.
Мнения
О книге «Дороги, які нас вибирають» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Дороги, які нас вибирають» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Юрій Мушкетик! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
