На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «У війни не жіноче обличчя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
У війни не жіноче обличчя
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "У війни не жіноче обличчя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "У війни не жіноче обличчя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
📚 Читайте "У війни не жіноче обличчя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "У війни не жіноче обличчя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як уявлю свою дружину…» Я розплакалася з образи, менi то було гiрше смертi – сидiти в такий час у тилу. Розумом i серцем я витримувала, я не витримувала фiзично. Фiзичнi навантаження… Пам’ятаю, як тягали набоi на собi, тягали гармати по багнюцi, найпаче на Украiнi, така важка земля пiсля дощу або навеснi, вона наче тiсто. Навiть ось викопати братську могилу i поховати товаришiв, коли ми всi три доби не спали… навiть те важко. Уже не плакали, щоб плакати, теж потрiбнi сили, а хотiлося спати. Спати i спати.
Тут будет реклама 1
На посту я ходила не зупиняючись сюди-туди i вiршi вголос читала. Деякi дiвчата пiснi спiвали, щоб не впасти i не заснути…»
Валентина Павлiвна Максимчук,
зенiтниця
«Вивозили поранених iз Мiнська… Я йшла на високих пiдборах, соромилася, що мала на зрiст. Пiдбор один зламався, а тут кричать: «Десант!» І я босонiж бiжу, а черевички в руцi, шкода, дуже гарнi черевички.
Коли нас оточили i бачимо, що не вирвемося, то ми з санiтаркою Дашею пiднялися з канави, вже не ховаемося, стоiмо на повний зрiст: нехай краще голови набоем зiрве, нiж вони вiзьмуть нас у полон, будуть знущатися.
Тут будет реклама 2
Пораненi, хто мiг встати, теж повставали…
Коли я побачила першого фашистського солдата, я не в змозi була слова вимовити, мову вiдiбрало. А вони йдуть молодi, веселi й усмiхаються. І хоч би де вони зупинилися, хоч би де побачили колонку чи колодязь, починали митися. Рукава у них завжди закасанi. Миються, миються… Кров навколо, галас, а вони миються, миються… І така ненависть охоплювала… Я прийшла додому, я двi блузки помiняла.
Тут будет реклама 3
Так усе всерединi протестувало проти того, що вони тут. Я не могла спати ночами. Я-а-а-ак?! А сусiдку нашу, тiтку Клаву, паралiзувало, щойно вона побачила, як вони ступають по нашiй землi. У неi вдома… Вона невдовзi померла, бо цього не подужала…»
Марiя Василiвна Жлоба,
пiдпiльниця
«Нiмцi в’iхали до села… На великих чорних мотоциклах… Я пильно вдивлялася в них: вони були молодi, веселi.
Тут будет реклама 4
Завжди смiялися. Вони реготали! Серце зупинялося, що вони тут, на твоiй землi, ще й смiються.
Я лиш мрiяла помститися. Уявляла, як загину i про мене напишуть книжку. Залишиться мое iм’я. Такими були моi мрii…
У сорок третьому роцi народила доньку… Це вже ми з чоловiком прийшли в лiс до партизанiв. На болотi народила, в копицi сiна. Пелюшки на собi сушила, покладу за пазуху, зiгрiю i знову сповиваю. Навколо все горiло, палили села разом iз людьми.
Мнения
О книге «У війни не жіноче обличчя» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «У війни не жіноче обличчя» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
