На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «У війни не жіноче обличчя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
У війни не жіноче обличчя
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "У війни не жіноче обличчя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "У війни не жіноче обличчя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
📚 Читайте "У війни не жіноче обличчя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "У війни не жіноче обличчя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Горить увесь Смоленськ…
Була в мене нова, така легенька сукня з оборочками. Подобалася вона Вiрi, моiй подружцi. Кiлька разiв та ii примiряла. Я обiцяла подарувати ту сукню iй на весiлля. Замiж вона збиралася. І хлопець у неi був хороший.
А тут раптом вiйна. Йдемо на окопи. Речi своi в гуртожитку здаемо комендантовi. А як же сукня? «Вiзьми, Вiро», – казала я, коли ми йшли з мiста.
Не взяла. Каже, як обiцяла, то подаруеш на весiлля. Згорiла в тому вогнi сукня.
Ми тепер iшли i всякчас оберталися. Здавалося, що нам пече у спину.
Тут будет реклама 1
Протягом ночi не зупинялися, а зi свiтанком стали до роботи. Рити протитанковi рови. Сiм метрiв прямовисна стiна i три з половиною) метри вглиб. Копаю, а лопата вогнем горить, пiсок здаеться червоним. Стоiть перед очима наш будинок iз квiтами i бузком… Бiлим бузком…
Жили ми в куренях на заплавнiй луцi мiж двох рiчок. Спека i вогкiсть. Комарiв сила-силенна. Перед сном викуримо iх iз куренiв, а зi свiтанком все одно просочуються, спати спокiйно не дають.
Вiдвезли мене звiдти до санчастини.
Тут будет реклама 2
Там на пiдлозi покотом ми лежали. Багато хто з нас тодi захворiв. Висока температура. Морозить. Лежу – плачу. Вiдчинилися дверi до палати, лiкарка вiд порога (далi було не пройти, матраци впритул лежали) каже: «Іванова, плазмодiй у кровi». Це в мене тобто. Вона не знала, що для мене страху бiльшого не було, як той плазмодiй, вiдтодi ще, як я про нього в пiдручнику ще в шостому класi прочитала. А тут репродуктор заграв: «Вставай, страна огромная…» Уперше я тодi почула цю пiсню.Тут будет реклама 3
«Ось видужаю, – мiркую, – i вiдразу пiду на фронт».
Привезли мене до Козловки – неподалiк вiд Рославля, притулили на лавку, сиджу, тримаюся чимдуж, щоб не впасти, чую нiби увi снi:
– Ця?
– Так, – сказав фельдшер.
– Ведiть до iдальнi. Спочатку нагодуйте.
І ось я в лiжку. Ви можете зрозумiти, як це, не на землi бiля багаття, не у плащ-наметi пiд деревом, а в госпiталi, в теплi.
На простирадлi. Сiм днiв я не прокидалася. Розповiдали: сестри будили i годували мене, а я не пам’ятаю.
Тут будет реклама 4
А коли за сiм днiв прокинулася сама, прийшов лiкар, оглянув i сказав:
– Органiзм мiцний, впораеться.
І я знову провалилася в сон.
…На фронтi вiдразу потрапила зi своею частиною в оточення. Норма харчування – два сухарi на день. Ховати вбитих бракувало часу, iх просто засипали пiском. Обличчя закривали пiлоткою… «Якщо виживемо, – сказав командир, – вiдправлю тебе в тил. Я ранiше гадав, що жiнка тут i двох днiв не витримае.
Мнения
О книге «У війни не жіноче обличчя» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «У війни не жіноче обличчя» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
