На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «У війни не жіноче обличчя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
У війни не жіноче обличчя
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "У війни не жіноче обличчя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "У війни не жіноче обличчя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
📚 Читайте "У війни не жіноче обличчя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "У війни не жіноче обличчя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
До шкiл зганяли, до церков… Обливали гасом… Моя п’ятирiчна племiнниця – вона слухала нашi розмови – в мене спитала: «Тiтко Маня, коли я згорю, що з мене залишиться? Тiльки ботики…» Ось про що нашi дiти в нас запитували…
Я сама недогарки збирала… Збирала своiй подрузi родину… Кiсточки в золi знаходили, i де залишився шматочок одягу, хоч краечок який, дiзнавалися, хто це. Кожен свого шукав. Пiдняла я один шматочок, подруга каже: «Мамина кофта…» І впала. Хто у простирадло, хто в наволочку кiсточки збирав. Хто що принiс.
Тут будет реклама 1
Ми з подругою – в сумочку, i половини сумочки не набрали. У могилку спiльну все складали. Усе чорне, тiльки кiсточки бiлi. І кiсткова зола… Я ii вже впiзнавала… Вона – бiла-бiлесенька…
Пiсля того хоч би куди мене вiдправляли, я не боялася. Дитинка в мене була маленька, з трьох мiсяцiв я ii вже на завдання брала. Комiсар мене вiдправляв, а сам плакав… Медикаменти з мiста приносила, бинти, лiки… Помiж ручками та нiжками покладу, пелюшками перев’яжу i несу. У лiсi пораненi вмирають.
Тут будет реклама 2
Треба йти. Треба! Бiльше нiхто не мiг пройти, не мiг пробратися, скрiзь нiмецькi та полiцейськi пости, лише я проходила. З дитинкою. Вона у мене в пелюшках…
Тепер зiзнатися страшно… Ох, важко! Щоб була температура, дитинка плакала, сiллю ii натирала. Вона тодi червона вся, по тiлу висип пiде, вона кричить, зi шкiри пнеться. Зупинять на посту: «Тиф, пане… Тиф…» Вони женуть, щоб швидше йшла: «Век! Век!» І сiллю натирала, i часничок клала. А дитятко маленьке, я його ще грудьми годувала.
Тут будет реклама 3
Як пройдемо пости, дiйду до лiсу, плачу-плачу. Кричу! Так дитиночку шкода. А за день-два знову йду…»
Марiя Тимофiiвна Савицька-Радюкевич,
партизанська зв’язкова
«Пiзнала, що таке ненависть… Уперше пiзнала це почуття… Як вони можуть ходити по нашiй землi! Хто вони такi? У мене пiдвищувалася температура вiд цих сцен. Чому вони тут?
Пройде колона вiйськовополонених, i сотнi трупiв залишалися на дорозi… Сотнi… Тих, якi падали без сил, вiдразу ж пристрiлювали. Їх гнали, як худобу.
Тут будет реклама 4
За мертвими вже не голосили. Не встигали ховати – так багато iх було. Вони довго лежали на землi… Живi жили з мертвими…
Зустрiла зведену сестру. Їхне село спалили.
У неi було трое синiв, жодного вже немае. І будинок спалили, i дiтей спалили. Вона сяде на землю i хитаеться з боку на бiк, колише свою бiду. Пiднiметься – i не тямить, куди йти. До кого?
Ми пiшли до лiсу всi: тато, брати i я. Нiхто нас не агiтував, не змушував, ми – самi.
Мнения
О книге «У війни не жіноче обличчя» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «У війни не жіноче обличчя» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
