На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Святополк ІІ Ізяславович» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Святополк ІІ Ізяславович

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Святополк ІІ Ізяславович" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Святополк ІІ Ізяславович" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сергей Грабарь) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Святополк ІІ Ізяславович» розповідає про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ – початку ХІІ століть. Князь Святополк, пізніше викинутий з аналів історії, і згадуваний одним-двома абзацами у джерелах, насправді був однією з визначних особистостей у становленні нашої державності. Він був ініціатором проведення Першого з’їзду князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців і зрештою припинив їх. Святополк ІІ сприяв піднесенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир.
Про ці та інші події, про постійну боротьбу за владу, про підступність і кохання, про дипломатію і торгівлю, про війну і мир, про життя Києва на помежжі двох століть в романі Сергія Грабаря «Святополк ІІ Ізяславович».
📚 Читайте "Святополк ІІ Ізяславович" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Святополк ІІ Ізяславович", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ця обитель була обрана свiдомо: далекого 973 року один iз прадiдiв руськоi княжни – Ярополк Святославич, рiдний брат Володимира Хрестителя, прибув до Кведлiнбурга, щоби взяти участь у великих перемовах. Тодi далi розмов справа не просунулася, але закладенi зв’язки залишилися.
Чоловiком для Пракседи було обрано заможного правителя. Але прожив вiн недовго. Був завзятим воякою. Не минало й мiсяця, щоби Генрiх Довгий знову не збирався до чергового встановлення, як вiн сам любив про це говорити, справедливостi у пiдлеглих йому землях.
Пiд час одного з походiв його кiнь понiс, злякавшись вепра, що несподiвано виринув iз хащi. За кiлька метрiв Генрiх не втримався у сiдлi й злетiв до стрiмкоi, крижаноi рiчки. Ця пригода коштувала йому життя. Маркграф занедужав i швидко вiдiйшов…
Молода вдова, якiй тiльки-но виповнилося шiстнадцять, знову повернулася до монастиря. Абатиса Адельгейдабула приязною до неi. Щось рiднило цих двох жiнок. Саме у стiнах Кведлiнбурзькоi обителi княгиня Пракседа вперше зустрiлася зi своiм майбутнiм чоловiком.
Монастир панував над будiвлями Кведлiнбурга, мiста шанованого ще вiд часiв Генрiха І Птахолова. Тут перший Король нiмецьких земель отримав своi знаки вищостi, тут було засновано його першу резиденцiю, тут вiн, зрештою, й упокоiвся. Мiсто мало власнi грошi, митницю, дозвiл на проведення ярмаркiв. Воно було багатим i знаним. Всi свята – державнi та релiгiйнi проходили саме в ньому.
Монастир, що був закладений ще королевою Матильдою, жоною Генрiха І, як обiтниця свiтських канонес, став притулком для самотнiх благородних дам Саксонii й Тюрiнгii.
Кiлька годин на день тривали заняття. Їх, як правило, проводили абатиса та сестри-черницi. Кожна з вихованок мала свою окрему келiю, де майбутнi патронеси займалися самоосвiтою, молитвами та улюбленими вправами. В однiй iз таких кiмнат-келiй вже вдруге перебувала Пракседа.
…Карета з руською княгинею здолала вже досить довгу вiдстань. Повiльно, в супроводi почту з дванадцяти кремезних мовчазних воiнiв вона прямувала до Киева. Пракседа знову поринула у спогади…
…Одного вечора, якраз пiсля молитви, до келii постукали.





