На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Остап Вишня. Невеселе життя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Остап Вишня. Невеселе життя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Остап Вишня. Невеселе життя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
📚 Читайте "Остап Вишня. Невеселе життя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Остап Вишня. Невеселе життя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Думай, значить, як хочеш!
Украiнцем бути можеш, а любити Украiну – зась!
Повiсять!
І дiдько його знае, чому воно так?
Як я, наприклад кажу: «Майо паштенiе-с», – люблю штi, кислу капусту, Пушкина, лаптушкi, в «избе» бруд, телята й вошi i як спiваю «Ванька Таньку полюбил» i за це все йду й грабую, вбиваю, вiшаю, стрiляю, тисну за горло, щоб i другий це саме спiвав, те ж саме кохав, – так це не шовiнизм!?
А як кажу «добридень», люблю борщ, Шевченка, бiлу хатину, спiваю «Мiсяченьку блiднолиций» i нiкого за це не вбиваю, а лише прошу: «Ідiть, мовляв, ви до своеi Іверськоi Божоi Матерi», – так це шовiнизм!?
І клянуть мене за це, i б’ють може за це, i вiшають за це!
Про мене ж!
Носи ти лаптi хоч на головi тi своi, не тiльки iж, а навiть умивайся отими своiми штями, – у мене й за вухом не засвербить.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А я шовiнист.
Хай вiшають!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Павло Грунський
СОН
(Ну, звичайно, в Рiздвяну нiч)
7 сiчня 1920 р.
Приверзлося!
Усi кутки хрестив, подушку. Сам хрестився. Приверзлося!
І так кожне Рiздво! Чого тiльки не снилось!? Були янголи, коники, ялинки, цукерки.
– Були книжки, вчителi в мундiрах, еполетах, окулярах.
– Були врядники, справники, пристава, губернатори.
– Усього було!
Раз навiть автономисти-поступовцi у 1917 роцi приснились.
– Але такого, як цю нiч, ей-же Богу, не було.
– І де воно в дiдька взялося?!
– Та рiжноманiтне яке?!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
– Розумiете, стою нiби-то я за Кам’янцем на Борщiвськiй сошi.
Коли це як засмердить! «Бореем» подуло! Дивно, думаю собi, i «шлях не новий», а Бореем смердить.
Щось, гадаю, буде! Коли так!
Озирнувся! Аж, ось з мiста виходять усi значить представники, усiх значить, офiцiй, на чолi, значить з головним. Трохи оддаль Генеральний писарь Варивон, з пером за вухом у вiц-мундiрi i в бiлих штанах з золотими лямпасами.
– Що, собi думаю, це все значить?
– Зирк уперед! А з-за кордону суне Украiнська Держава, Ввесь Украiнський, можна сказати, народ. Чоловiка з тридцять, попереду кабiнет.



