Орда

Хiба ж то легко простелити свою душу, понiвечену й заплямовану, напоказ непосвяченим?

Сказав:

– Ти ще не закiнчила своеi розповiдi про слободу карликiв…

– Не зрозумiеш, поки сам не побачиш… Чому ти уникаеш розмови про потребу справжньоi для тебе спокути? Глянь менi у вiчi.

Єпiфанiй повернув голову i стрепенувся: на прiчi сидiла жiнка, сувора i вродлива, та була це не Мотря: на ченця дивилося обличчя Дiви Марii з iконостаса Покровськоi церкви в Батуринi.

– Чому Юда продався синедрiоновi? – запитала Дiва Марiя.

На це питання, несподiване й жорстоке, треба було, мов на судi, вiдповiдати тiльки правду, а Єпiфанiй ще не був готовий до цього.

– Юда не задля користi зрадив Ісуса, а тому, що зневiрився в ньому, – сказав i, злякавшись блюзнiрськоi вiдповiдi, опустив очi.

– Тодi можна виправдати i вчинок полковника Носа, що зневiрився в Мазепi, i ти виправдовуеш, незважаючи на те, що прагнеш убити його в собi. Бо вичистити слiд Юди в своiй душi не так легко.

Ти хочеш вiдчужити вiд себе свiй грiх на папiр, сподiваючись прийти до нащадкiв чистим, насправдi залишаючись у брудi. І, вдаючись до таких хитрощiв, ти не очищуеш себе, а роздвоюеш: людям вiддаеш науку свободи, сам же залишаеш за собою право вибору неволi. Людям показуеш важкий шлях, сам зостаешся на легшому. І тому в твою сповiдь нiхто не повiрить: нащадки твоi не пiдуть описаним тобою важким шляхом, а, взявши з тебе приклад, й надалi залишаться у вигiднiй неволi.

– Що я повинен зробити для власного очищення?

– Знайти Ісуса, взяти його хреста на своi плечi й пiти за ним.

– Де Ісус у цьому споганеному свiтi?

– Шукай його у притворi оскверненого храму душi твоеi.

– Але ж я вiдрiкся вiд нього, повiривши, що Юда домовився iз синедрiоном не проливати кровi.

– Ти ж бачив: кров пролилася на нашiй Голготi. А ти залишився з Юдою. У нього зрада з розрахунку, а в тебе – зi страху, яка рiзниця? І тому мусиш знайти Ісуса для каяття.

– Слiд вчинку Юди залишився в моiй душi – немае там мiсця для Бога. Для мене залишився тiльки один рятунок – сповiдь.

– Ти хочеш висповiдатися, а не спокутувати? Ба нi – мусиш вийти iз затишноi келii, як апостол Петро з Гетсиманського саду, i прийняти на себе тi муки, що нинi переносить народ. Блаженний страждущий за правду, бо матиме царство небесне.

Єпiфанiй повернувся до столика й опустив голову над аркушем, що враз став йому непотрiбний.