На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І земля, і зело, і пісня» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "І земля, і зело, і пісня" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І земля, і зело, і пісня" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
📚 Читайте "І земля, і зело, і пісня" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І земля, і зело, і пісня", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Опiсля, сягнувши рукою в пазуху, вийняв папiрусний сувiй i подав Андрiевi.– Я написав у неволi книгу про Христа й про нас – Благу вiсть для людей. Вiддаю тобi, Андрiю. В Орiянi безпечнiше, там народ молодий, буде, може, поблажливий до тебе. А я пiду, куди менi призначено – в Каппадокiю, землю Понтiйську. Передчуваю свою смертну годину, тож хай не пропаде Євангелiе».
…Залишивши Ольвiю i з евангелистом Матеем попрощавшись, подався Андрiй Первозваний пiшки понад Бористеном на пiвнiч – до межi свiтiв, як було велено Провидiнням, – мусив дiйти до найвищоi кручi в незнанiй Орiянi, за якою розпочиналося царство холодного Борея, й поставити там хрест.
Йшов удень i вночi й вiдпочивав лише у полудневу спеку; вдень зорив за сонцем, а вночi показував йому напрям Молочний Шлях, i брiв вiн попiд ним, розгортаючи буйне волоття трав – немов на днi морському.
Вряди-годи вихоплювався з тирсового полону, й тодi перед очима, скiльки свiту, – аж до обрiю – скопичувалися один за одним горби й пагорби, а мiж ними у глибоких байраках кучерявилися острiвцi лiщинових кущiв, оточених, немов сторожею, терном i глодом; згодом горби малiли, а щоб iх побачило небо, бо н?кому тут бiльше, взивали до нього фiолетовими озерцями люпину та кривавими латками маку й сповзали знову в безмежжя розiмлiлих пiд сварожим промiнням трав, звiдки не видно свiту, й дорогу на пiвнiч показувала мандрiвниковi широка бинда Бористену, що просвiчувалась голубизною крiзь заростi очерету, вiльх та трепетолисту.







