На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А приiдете в свою Нiмеччину…
– Дойчланд!
– Я ж i кажу – Нiмеччину, так i Вiльгельма вашого, як ми Миколу, до стiнки – i пах, пах!
Нiмецький солдат вiд слiв «Нiмеччина» i «Вiльгельм» розплився в посмiшцi, але, зрозумiвши Байдину пораду, злякано закипав сорочачими очима:
– Wilhelm ist Keiser.
– А що ж, як кайзер? У нас був справжнiй цар, i того не злякались.
Вiд шахти йшов Семен Сухий з перев'язаним оком.
– Чого ти витрiщився? Ячмiнь вирядився! Так от з кого лягавих набирали! А скiльки ще iх вештаеться мiж нами.
Тут будет реклама 1
– Якби знав, язика б йому вирвав.
Сухий запитливо й здивовано втупився в Байду. Байда, щоб перевести балачку на iнше, кивнув на телефонний стовп, де дятлом лазив телефонiст:
– Виiздять!
– Нiби…
– Навiть сьогоднi, чи що? Я тут балакав з ним.
– Завтра. Один приносив до мене маузер. Завтра, каже.
«Оце добре!» – Гордш Байда сказав це до себе. До завтрього вiн ще встигне переговорити з Гнатом, а Гриць Духота i Власов нароблять списiв.
– Ти як думаеш, Семене? – І вiн розповiв йому про свiй план захоплення у нiмцiв зброi.
Тут будет реклама 2
Семен Сухий пожував кiнчик солом'яного вуса i знизав плечима:
– Менi теж здаеться, що нiмцi не будуть ув'язуватися в бiй. Додому повертають!
– Кому охота буде ризикувати, раз вiн iде вже додому? Ото й приходь вдосвiта в лазню, а я пiду ще де з ким побалакаю.
Телефонiст, як жук рогатий, уже сповзав униз. На землю сипалась, мов вишневий цвiт, паморозь.
Байда знову кивнув у бiк нiмецького солдата й додав:
– Щоб i дiтям своiм заказали ходити по легкий хлiб на Украiну.
Тут будет реклама 3
Вони торкнулися пальцями посивiлих шапок. Байда переступив рiвчачок i пiшов навпростець через майдан, прокладаючи по бiлому снiгу перший слiд.
Засiдка
Було ще темно, коли до лазнi почали сходитись шахтарi – поодинцi, по двое. Щоб не привернути будь-чиеi уваги, свiтла не свiтили. Всi вiдчували серйознiсть справи i говорили схвильованим шепотом. У темрявi Гордiй Байда вгадував, коли зайшов Люй Лi, Семен Сухий, Кiндрат Сусiдка.
Тут будет реклама 4
Власов прийшов, як завжди, з гармонiею i привiв чоловiк десять хлопцiв iз Платонiвки. Потiм забряжчало залiзо.
– Списи? – теж пошепки запитав Байда.
– Принесли. Розбирайте!
Гирич запропонував, за його власним винаходом, iмiтувати торохкалом у порожнiй бочцi кулемет.
– Що це тобi – маневри? – сказав Байда, побачивши в цьому несерйозне ставлення до такоi важливоi справи. – Можуть так торохнути, що й ноги витягнеш.
– Треба, треба, – настоював Гирич.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
