На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли вiн забiгав?
Ілько вже зовсiм розбуркався i сiв на своiй постелi:
– Як тiльки я в хату повернувся, i вiн прийшов.
Митько Куций, як казав Ілько, був недовго i жалкував, що не застав батька вдома.
– Я йому сказав, що ви пiшли, мабуть, до Убогого, так вiн i побiг за вами.
У Байди враз упав голос. Тепер уже не було сумнiву, що в бур'янi на нього в останню хвилину дивилися очi Митька Куцого. Щоб на всякий випадок вiдвести вiд себе слiд, Байда тут же придумав маневр:
– І менi вiн потрiбний.
Тут будет реклама 1
Зайдеш скажеш йому.
– Не пiду!
– А це що за новостi?
– Погиркались учора, – вставила Харита.
– А чого ж вiн однаково дружить що зi мною, що з Гекалом iз варти. Якого приятеля знайшов!
Коли б Байда почув це вiд Ілька не в таку хвилину, вiн, певне, зрадiв би, але зараз тiльки ще бiльше розгнiвався:
– А ти ранiше не бачив, що воно за стерво собаче, той Куций? Зараз же менi збiгай!
Ілько, насупившись, посьорбав кулешику i гримнув дверима. Гордiй Байда, перед тим як покинути хату, мусив знати, на яку ступити, щоб не накликати на себе пiдозри.
Тут будет реклама 2
Те, що вiн вранцi посилав до Митька Куцого сина, послужить йому, коли що, для виправдання. Ілько ж принесе i всi чутки, якщо труп уже знайшла варта. «Та кому в голову прийде, щоб я завiвся з хлопцем? Це ж не з п'яних очей», – розраджував себе Байда, вкриваючись холодним потом. Вiн полiз до кишенi за хусткою i пополотнiв: хустку вiн посiяв десь на пустирi, затикаючи нею рота задавленому.
Це була та ниточка, якоi вiн бiльше за все боявся.
Тут будет реклама 3
Волосся на головi здибилось, i вся кров ураз нiби зупинилась у жилах. Знервований вкрай, вiн уже борсався, як муха в павутиннi. Не надумавши втекти зразу куди-небудь, вiн розумiв, що тепер уже про це нема чого й думати, проте почав хутко збиратися. У вiкно заглядав уже сiрий ранок, i на шибки сiдали бiлi снiжинки.
Падав перший снiг.
Гордiй Байда визирнув надвiр. Снiг уже припорошив землю i бiленькими шапочками сидiв на коляках. Байда подумав, що снiг, напевне, присипав i хустку, i знову завагався зi своiми зборами.
Тут будет реклама 4
Ілько повернувся блiдий i захеканий. Хвилюючись i погрожуючи, вiн розповiв, що Митька Куцого задушила варта. Робiтники зняли вже такий гвалт, що варта й не показуеться.
– Ми iм цього не подаруемо!
Але для Гордiя Байди не все ще було розв'язане. Сумнiви про помилку не переставали турбувати його совiсть.
– За вiщо ж його задушили? Що там подейкують?
Цього не мiг зрозумiти Ілько.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
