На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– І куди?
– У шурф гада!
Почувши це, спiйманий упав на землю i зав'юнився, як черв'як, насаджений на гачок. Байда схопив його на оберемок, потiм затиснув пiд пахву i тюпцем побiг на пустир.
У бур'янах за висiлком iз рота невiдомого, що бився об кульшу у Байди, затичка випала, i вiн раптом голосно закричав. Куртка Мостового все ще закривала йому голову. Байда, отетерiлий вiд несподiванки, кинув невiдомого на землю i вдарив по головi кулаком, а Мостовий стиснув йому горло своiми пальцями:
– Пошукай затичку!
Гадаючи, що вона десь пiд курткою, Гордiй Байда здер ii з голови.
Тут будет реклама 1
На все обличчя, спотворене передсмертними корчами, зяяв широко одкритий рот з вишкiреними зубами. Задихаючись без повiтря, невiдомий пiдкидався, бив ногами об землю i, мов вуж, в'юнився пiд руками Мостового.
Крик iз степу, мабуть, долетiв до комендатури, бо звiдти засюрчав тривожний сюрчок. Не знайшовши затички, Гордiй Байда похапцем затис йому рот широкою долонею. Невiдомий враз затих, востанне здригнувся i витягся.
Тут будет реклама 2
– Тiкаймо!
Гордiй Байда ще раз занiс над прибитою до землi головою свiй важкий кулак i зупинився вражений. Нерухоме вже обличчя видалося йому враз знайомим.
Із селища чулося поспiшне тупотiння.
– Тiкаймо! – крикнув Мостовий.
Вони побiгли в степ i хутко зникли в темрявi осiнньоi ночi.
Додому
Вчинивши несподiване вбивство, Гордiй Байда до самого ранку не стулив очей. Всю нiч вiн переборював у собi нестерпуче бажання вернутися до своеi жертви i ще зазирнути iй у спотворене корчами обличчя, що видалося нiби знайомим.
Тут будет реклама 3
Тепер воно стояло йому весь час перед очима i кидало то в жар, то в холод. Вiн уже боявся, що Мостовий помилився, що задушили вони нi в чому не повинну людину, яка тепер нiколи не дасть йому спокою.
Лякаючись самотностi, ледве дочекавшись свiтанку, Байда з прихованою надiею розбудив Ілька:
– Ти вчора бачив своiх хлопцiв?
Потривожений ранiше часу, сонний Ілько незадоволено лупав очима i довго не мiг зрозумiти.
– Ну, Гараська, Митька Куцого бачив?
– Ну то що?
Знервований Гордiй Байда не мiг уже володiти собою i пiдвищив голос:
– Я тебе питаю – бачив?
З хатини визирнула злякана Харита.
Тут будет реклама 4
– Я сама, я сама. Вставай, синку.
– Ну бачив! – обiзвався Ілько.
– Коли?
– Гараська в шахтi бачив.
– А другого?
– Ну чого ти в'iдаешся до хлопця? Ну забiг до нього увечерi на хвилинку Митько Куций, так хiба вже йому не можна i з товаришами водитися?
– А ти доглядай там горшкiв.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
