На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Повiсили? – У Байди аж витяглось обличчя.
– Там же, у дворi тюрми. От був комунiст, Гордiю! Таких небагато на свiтi.
Присутнi поодинцi, насунувши на очi кепки, залишали землянку. Байда все ще стояв серед кiмнати, як громом прибитий. Мостовий торкнув його за лiкоть:
– Повертай до збойки i зачекай – поговоримо, а за вчорашнiй вечiр пробач. Не мiг прийти.
По соннiй вулицi дзвiнко заголосило на всi голосники «страданiе». Гордiй Байда пiшов у протилежний бiк i зупинився пiд акацiею.
Тут будет реклама 1
Вiн хвилювався, як людина, що ступила на тонкий лiд над глибокою водою. До другого берега далеко, а лiд трiщить пiд ногами. Вiдповiдальнiсть, яку на нього щойно поклав пiдпiльний комiтет, наповнювала свiт новим змiстом. Тепер йому хотiлось говорити й говорити, розкрити свое заскорузле серце, в якому осiло стiльки затамованих образ.
Попiд парканом тихою ходою наблизився Мостовий. Із темноти вирiзнялось одне тiльки обличчя. Байда вiддiлився вiд акацii й пiшов поруч з ним.
Тут будет реклама 2
– Ну, Максиме, раз мене зробили командиром, дiстану зброi, усю шахту оборужимо.
– Тихше!
У нiчнiй тишi за iх спиною хруснула суха гiлка. Вони озирнулись i проти свiтла комендатури ясно побачили контур якоiсь людини, що, ховаючись, припала до стовбура акацii.
– Лягавий, – прошепотiв Максим. – Засипались…
У Байди вiйнуло холодом поза спиною.
– А може…
– Лягавий, вислiдили-таки. Тепер провалять i цю квартиру. – Вiн говорив бiля самого вуха, спокiйно, нiби помiтив ревнивого парубка з колякою, а не шпика.
Тут будет реклама 3
– Іди й балакай, а я почекаю на нього.
– Та я кулаком його…
– Тихше. Є в тебе хустка? Заткнеш рот.
Сам Мостовий скинув iз себе шкiряну куртку i лiг тут же в рiвчак. Гордiй Байда пiдвищив голос i, нiби щось допитуючись, почовгав далi. Проти темного неба iх не можна було бачити, тодi як у протилежний бiк усi речi вимальовувалися чiткими контурами з золотим бережком.
Таемнича тiнь, зачувши попереду кроки, вiддiлилася вiд акацii, перебiгла до похиленого стояка бiля ворiт, потiм попiд парканом, скрадаючись у темрявi, почала назирцi посуватись за Байдою.
Тут будет реклама 4
Мостовий вискочив iз рiвчака, коли тiнь проминула його, i одним стрибком накинув невiдомому куртку на голову. Для того це було так несподiвано, що вiн не встиг навiть крикнути. Гордiй Байда, здавивши його за горло, запхав йому в рот хустку. Ремiнцем Мостовий за спиною зв'язав руки.
– Бери його за ноги.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
