На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А що повiрили старому, за це спасибi!
– Може б, ти взявся й загоном командувати? А то Василь необучений, та й важко йому з ногою!
– Коли доручаете, буду. Унтер-офiцером служив. А зброю вiд нiмцiв одiб'емо. Я вже надумав як.
– Ану скажи!
– Засiдку на шляху треба зробити. Гвинтiвки будуть на заднiх пiдводах. Треба тiльки щось придумати, щоб iх вiдiрвати вiд обозу. Тодi голими руками можна буде взяти.
– Щось дуже просто в тебе виходить, – сказав Мостовий. – Нiмцi не такi дурнi, щоб розвiсити вуха. Ще хоч би кулемет був.
Тут будет реклама 1
– І кулемет зробимо. Раз сил у нас малувато, треба на хитрощi пускатись. Коли тiльки це буде?
– Про день виiзду нiмецькоi залоги не тяжко буде довiдатись.
– А я можу ще списiв наробити, – сказав Гриць Духота. – У дев'ятсот п'ятому роцi на Вiровськiй руднi теж, кажуть, не вистачало зброi, так що робiтники придумали? Наробили собi залiзних списiв! І ми можемо зробити i – в штики на нiмця!
– Обдумайте, товаришi. А то зброю чи вiдiб'емо, чи нi, а людей можемо загубити.
Тут будет реклама 2
Припоручимо це товаришевi Байдi. Згода? Може, мене не буде, Гордiю, тодi з Гнатом порадься. А зараз послухаемо Марусю.
Маруся здригнулась. Вона сидiла запишавшись, з червоними вiд хвилювання щоками. А коли в ii бiк зиркав гострими очима Мостовий, вона, як i iншi, упокорено нiяковiла.
Їй було доручено органiзувати допомогу родинам червоногвардiйцiв. Робилось це пiд виглядом допомоги солдаткам. Розповiдаючи, як вона збирала кошти, одежу, борошно, Маруся з натугою пiдшукувала потрiбнi слова i соромливо червонiла, а коли вимовила, двiчi спiткнувшись, слово «пролетарiат», i зовсiм знiяковiла.
Тут будет реклама 3
– Ти сама це робила? – запитав ii Мостовий.
– Дiвчата з вiдкатки допомагали. Ранiше i заiкатись не можна було, на смiх знiмали, а тепер самi бiгають, щоб якусь роботу давала.
– А на страйк пристануть?
Маруся кивнула головою.
– Ти ще серед платонiвських дiвчат попрацюй. А то вони осторонь тримаються, думають, що коли живуть по хатах пiд солом'яною стрiхою, то шахта iх не обходить.
Тут будет реклама 4
І шахти нашi, i земля наша. Народ один, i ворог у нас один – капiтал. На цьому, товаришi, можна й закiнчити!
Присутнi повставали з мiсць, почали розминати пересадженi ноги, а Власов обережно пробiгся по голосниках.
– А що ще я в тебе хотiв спитати, – сказав Байда. – Про товариша Трояна нiчого не чув? Пам'ятаеш, разом з тобою в тюрмi сидiв?
Мостовий наморщив чоло, нiби пригадував, потiм глибоко зiтхнув:
– Повiсили, катюги, Трояна.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
