На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Гудок уже був, чуеш!
– Нехай собi гуде, а я не пiду.
– Чому?
– Не пiду.
– Ільку!
– Одв'яжiться. Сказав не пiду – i не пiду!
– Може, в нього голова болить, – вставила Харита, готова вже захищати його вiд батька. – Болить голова, синку?
– Не ваше дiло!
Гордiй Байда засопiв, як над важкою грудою вугiлля. Ще б хвилина – i вiн розчавив би його кулаком. Мати сполошилась:
– Це вiн спросоння. Ти не турбуйся, вiн пiде.
– Щоб ти менi його вирядила на роботу, – пiд давно не голеною шпакуватою бородою важко ходили сiрi жовна.
Тут будет реклама 1
– Розпаскудила хлопця!
Насупивши брови, Гордiй Байда надiв шапку i, за звичкою знявши з стiни обушок, пiшов з хати.
– Хоч би ж хлiба вкусив…
Байда навiть не оглянувся. Напосiдлива думка за всяку цiну стати знову на роботу пiдганяла його на шахту.
Гора породи, ховаючи в туманi голову з тьмяним вогником на лобi, пломенiла зеленкуватими i жовтими язиками i курилася димом. На копрi ворожили шпицями шкiви, а з паровичнi вихоплювались бiлi клубки пари й обволiкали чорнi будiвлi.
Тут будет реклама 2
У свiтлi електричних лампочок то з'являлися, то зникали похнюпленi постатi шахтарiв. Гордiй Байда заздро стежив, як вони заходили до ламповоi, збиралися купками, йшли до клiтi. Їхнi лампочки в сивому туманi миготiли, мов свiтлячки в лiсi. Звиклим вухом вiн ловив сигнали, брязкання залiзних дверець i навiть крiзь товстi стiни бачив, як вагончики з брязкотом вистрибували на плити й гримiли по естакадi. Байда п'ятнадцять рокiв щоденно топтав цi плити, вдихав густий цигарковий дим, штовхався помiж обдертих, замурзаних, завжди готових на гостре слово своiх товаришiв.Тут будет реклама 3
Шахта забрала у нього молодiсть, мокрi вибоi виссали з нього силу. Вiн не раз проклинав свою безталанну долю, а от зараз, коли його силою вихопили з цього чорного казана, наповненого людським клекотом, Байдi тепер усе тут стало дорогим i привабливим. «Ти ще не здумай менi швендяти по шахтi!» Почуття образи стискало йому серце. «Сивокiз менi заборонятиме ходити на шахту. Тебе треба гнати брудною мiтлою, а не мене! Я до себе йду, на свою шахту!» І Байда, що надумав за нiч пiти просто на восьмий номер попитати там роботи, круто повернув до ворiт своеi шахти.Тут будет реклама 4
«Оце я й вийшов на роботу, пане Сивокiз, тiльки не радiйте: робочий шпиком для вас не стане. Катюги, на чому хочуть триматися! А роботу ще знайдемо, не тiльки свiту, що в вiкнi».
Сердитий i грiзний, ладний розвалити голову першому, хто б заступив йому дорогу, Байда зайшов на подвiр'я.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
