На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Потiм одкрие одне око, зизом гляне на свою «цибулю» i знову хитаеться. А ми страждаемо i знову спiваемо. Деригуз пiдспiвуе тоненько, як козеня, i сльозу пускае. Плаче, стерво, i нас на сльозу збивае. По вiкнах дощ ляпотить, у казармi болото, а на душi ще бiльше.
«Доки ж ти мучитимеш православних? – Був у нас один такий розстрига-пiп, Северином звали. – Доки, питае, – дражнитимеш?»
«А чого ж ви, – каже, – не пiдходите?»
Шахтар знае, що Деригуз у борг тепер уже не дасть, i цiдить поволi, щоб довше поласувати.
Тут будет реклама 1
Вип'е i мовчки лягае на голий пiл. А Севериновi й цього мало.
«От взяти, – каже, – примiром, шнур, що до випалу динамiту, i ломаку, так, по-моему, шнур дошкульнiший, нiж ломака».
А ми вже здогадуемось, для чого це говориться.
«Ломака дошкульнiше б'е!» – кричимо.
«Нi, шнур!»
«Ломака!»
«Шнур!»
Деригуз i собi встряе:
«Ломака!» – кричить.
А Северин уже встае:
«Давайте перевiримо. Я згоден!»
Дурно ж нiхто не захоче пiдставляти боки. Деригуз обом по шкалику горiлки.
Тут будет реклама 2
Тепер вже нiчого бiльше не зостаеться, як тiльки спати, а потiм знову в мокрий вибiй, i так аж до новоi получки. А захоче шахтар перейти на iншу шахту, так йому нi в чому й за виселок вийти: голий як бубон. Усе з горя пропив. Ще коли влiтку, то хоч лопухом прикриеться, а взимку, в стужу, коли треба, може, верстов зо три пробiгти, тодi такий шахтар збирае, де тiльки знайде, лахмiття, рогожу, бабськi подранi спiдницi, пiдперiзуеться перевеслом iз соломи i летить. А Севериновi довелося летiти, так i лахмiття не знайшов: одною соломою спеленав себе та так i помандрував свiт заочi.Тут будет реклама 3
А ти, Задоя паршива, тодi, мабуть, на пшеничних паляничках рiс, моi грунти скуповував та пив з нас кров, як Деригуз.
Гордiй Байда сердито блимнув на Задою, але в нього в ногах сидiв уже не Задоя, а Деригуз Оксентiй Петрович i хитро пiдморгував маленькими, нiби осокою прорiзаними, очицями. Байда з огидою, як павука, скинув його з лiжка. Деригуз упав накарачки, залiз у темний куток й звiдти почав скiмлити, аж доки не загув на всю хату.
Тут будет реклама 4
Гордiй Байда клiпнув очима.
У хатi все ще душив самогон. Ілько з перекривленими, потрiсканими вiд жаги губами хропiв у кутку. Над ним стояла, пiдперши долонею щоку, мати i скрушно хитала головою:
– І сьогоднi, мабуть, не пiде на роботу. Може, хоч тебе слухатиме; мене – й вухом не веде.
Гордiй Байда штовхнув його ногою:
– Ану вставай, гуляко!
Ілько щось буркнув i повернувся до стiни.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
