На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Те, що здаеться, ще не факт», – каже. І ще кiсточку на рахiвницi – кидь.
«А шiсть раз по двадцять, – i клацае пiд горлом пальцем. – Було таке?»
«Може, й було».
«Було, було», – каже. І ще кiсточку – кидь. Бачу, i кiсточок уже мало зостаеться! «Ex, – думаю, – за вiщо ж я руки, ноги надсаджував?» А Оксентiй Петрович ще привiтнiше:
«Гарнi ви хлопцi. З такими iще по склянцi не грiх. Вип'еш, чи що?»
І наливае знову повну. А в мене вже душа розходилась.
«Давай!» – І одним духом до дна. І такий менi ублажливий вже здаеться Деригуз, наче нiколи й не був стервом.
Тут будет реклама 1
«От усi ви такi, – каже, – а завтра будете катом називати. Тобi й грошi потрiбнi?»
«Потрiбнi грошi. Жiнка, – кажу, – гола, сам голий».
«Так бери в мене черевики. Отож залишилось пiвтора карбованця, а решту вiдробиш».
«Вiдроблю, – кажу, – Оксентiю Петровичу!» – Хоч черевики пiвтора карбованця й не вартi, а тут ще душа горiлки просить. Деригуз на це тiльки й чекае. Скiнчить видачу получки i останнi краплини вицiдить iз журавля.
Тут будет реклама 2
Це б тiльки починати получку, а горiлки вже нема.
«Бери, чортяко, останнi, тiльки дiставай!»
«Та де вже наше не пропадало, – каже. – Не можу, – каже, – я бачити, як людина мучиться. Така вже в мене характернiсть м'яка».
«Пошукати тiльки такоi», – думаемо про себе.
А вiн уже дiстае iще четвертину.
«Пiдходьте по черзi».
Шахтарi юрбою пхаються до столу. Деригуз знову наливае кожному по склянцi й приказуе:
«А за годину ще по пiвстiльки дам, тiльки лягайте до бiса спати та й на роботу.
Тут будет реклама 3
Це ж, не забудьте, по тридцять копiйок».
Шахтар, бувало, вип'е, чвиркне крiзь зуби – ото i вся закуска, лягае на пiл i вслухаеться, як цокае велика «цибуля» перед Деригузом на столi. Ще й черга, бувало, не скiнчилась, а вже хто-небудь пiдводить свою патлату голову й гукае:
«А я вже нарахував годину!»
Та Деригуза не обдуриш: вiн сидить, як копиця на полi, i цiдить крiзь зуби:
«Ти навчися попереду хоч до десяти лiчити».
Капають хвилини, як коломазь iз мазницi.
Тут будет реклама 4
Щоб скоротити час, починаемо спiвати:
Спустился рано утром в шахту
К своей лошадке вороной,
Сцепил я партию крючками
И мчался прямо под забой.
Вот мчится партия с востока
По узкой длинной коренной,
И молодому коногону
Кричит братишка тормозной…
«Уже, мабуть, i друга година минула», – перебивае хто-небудь.
А Деригуз мов не чуе, сидить, ручки на пузi зложивши, та пiд пiсню хилитаеться.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
