На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Хочу десь пiдводу найняти.
– Тiкаете?
– Не тiкаю, а не хочу працювати на нiмцiв.
– Правильно робите, Григорiю Петровичу, я вам допоможу з пiдводою.
Майже опiвночi на селище повернувся червоногвардiйський роз'iзд. Вiв його Клим Байда, який сидiв у сiдлi, як справжнiй командир. Люди все ще не розходились.
– Не було ще? – спитав Клим на гурт.
Всi знали, про кого йде мова, але, уникаючи цього слова, глухо вiдповiли:
– Не було.
Роз'iзд виiхав за селище, покрутився пiд мiсяцем у полi i знову через Калинiвку поскакав на схiд.
Тут будет реклама 1
Шахтарi почали розходитись. Самоохорона, побачивши знову червоногвардiйцiв, теж зникла. Тепер до самого ранку тишу будило тiльки ритмiчне чохкання паровика, що висмоктував iз шахти воду.
О десятiй годинi ранку в степу показався нiмецький роз'iзд iз списами. Чорний прапорець летiв над вершниками, як ворон. Просто на Калинiвку скакали тi, що протягом чотирьох рокiв сповнювали сльозами серця i очi мiльйонiв, вiд кого в багатьох ще болiли рани. Скакали тi, яких i в полi, i на заводах зустрiчали прокльонами, тi, на яких чекала з надiею бiльшiсть iнженерськоi колонii.
Тут будет реклама 2
Сяючи новими гудзиками i значками, адмiнiстрацiя шахти ще спозаранку топталася з родинами на вулицi. Хто все ще не покладався на чутки i носив своi значки в кишенях, тепер вiдбiгав кудись у закапелок i хутко начiплював iх на кашкет.
– Кажуть, Григорiй Петрович утiк уночi.
– А ви хiба були iншоi думки про нього? Вiрою i правдою служив комiтетам, на що ж вiн може тепер розраховувати, крiм заслуженоi розплати?
– І штейгера Зеленого не видно, i конторника…
– Мабуть, усе ще не вiрять, що кiнець Радам.
Тут будет реклама 3
Завтра полiзуть у шахту як миленькi. Якi можуть бути сумнiви? Нiмецький командир щойно запитував по телефону Ігоря Болеславовича: «З боем чи без бою брати Калинiвку?»
– Справдi? І що вiн вiдповiв? Ігорю Болеславовичу, що ви вiдповiли нiмецькому командировi? Хто це запитував, генерал?
– Ну, звичайно, генерал! – вiдказав iнженер Дзiковський, завiдувач шахти, обдаровуючи всiх золотою посмiшкою.
Тут будет реклама 4
Вiн був знову тут хазяiн. – А що ще можна було сказати? Просимо ласкаво, сказав. Бiтте, гер генерал!
– Хто б наважився з ними битися?
– А Федiр Гливкий! – Вiд смiху iнженер Дзiковський аж почервонiв.
Хвилюючись од наближення зустрiчi, мешканцi колонii скупчилися перед конторою на майданчику, посиланому жовтим пiсочком. Пiд весняним сонцем блискавками мерехтiли списи, а конi викрешували iз брукiвки iскри.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
