На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На головах вершникiв сидiли круглi зеленi каски. Гордiй Байда навiть здалеку бачив, якою радiстю сяяли обличчя мешканцiв колонii, i в нього стислося серце.
– Іч, якi рiднi стали. А на ворога й супостата давно посилали людей?
Роз'iзд зупинився перед конторою. Командира загону поштиво обступили iнженери i один поперед одного почали показувати в степ, куди вiдiйшли червонi. Дехто вже без опаски тикав пальцем i на Собачiiвку, де купками стояли шахтарi i спiдлоба дивилися на непрошених гостей.
– Чого ж ти не радiеш? – Байда зняв з плеча чиюсь важку руку й озирнувся.
Тут будет реклама 1
За ним стояв Гнат Убогий з бiльмом на оцi. Вугiлля так в'iлося йому в тiло i в одежу, що й сам вiн був схожий на колючу грудку вугiлля. Байда був певний, що Гнат пiшов з червоними, i, побачивши його, зрадiв, що не сам залишився, але глузливi нотки його роздратували: такого ще не бувало, щоб Убогий, якого вiн привчав до роботи у вибоi, дозволяв собi глузувати з нього. І щоб досадити Гнатовi, буркнув, киваючи на сiрi френчi:
– Цi наведуть порядок.
Тут будет реклама 2
– Не те що совдепи.
– Цих ти послухаеш.
«Звiдки в нього ця задерикуватiсть взялася? – здивувався Гордiй Байда. – Слова, бувало, не витягнеш з нього».
– А ти що, залишився, може, ораторствувати?
Убогий тiльки роздратовано пiдсмикнув штани. Пiдiйшов Семен Сухий, теж вибiйник. У протилежнiсть Убогому, вiн був бiлявий, нiби вимитий, яснi очi дивилися завжди лагiдно, вуса звисали, як пучки соломи. У Сухого син теж пiшов з червоними.
– Розпитують про нашого брата, – сказав вiн до Гната так, нiби й не було тут Байди.
Тут будет реклама 3
– Ходiмо краще з очей.
Шахтарi почали зникати в своiх землянках, i на майданi хутко залишилися тiльки цiкавi до всього дiти та крiпильник Задоя з такими, як сам. З поведiнки Гната Убогого й Семена Сухого Байда зрозумiв, що вони вже знають, як вiн вирядив сина. Байда зсутулився, нiби йому поклали на плечi ношу, i собi потяг до землянки.
За першим роз'iздом у Калинiвку вступив авангард, спiваючи «Deutschland, Deutschland ?ber alles!».
Тут будет реклама 4
Попереду iхала тачанка з кулеметом, а позаду – з мортиркою. Залишивши варту на телефоннiй станцii, авангард пiдтюпцем поскакав на схiд. Потiм приiхали квартир'ери i пописали крейдою на кожних дверях якiсь незрозумiлi слова. Заглянувши в землянку до Гордiя Байди i побачивши вогкi стiни, мокру долiвку, вигнуту стелю i одне каламутне вiконце над самою землею, квартир'ери скривилися й пiшли, нiчого не написавши на дверях.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
