На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Щоденнi аварii пiд землею були справою саботажникiв, i Гливкий, розмовляючи з iнженерами, не намагався пiдшукувати ввiчливi слова. «Думав, як партiйний, – бубонiв Байда, – так може всiм уже верховодити. Ну, й показали нам дулю. А стоiть шахта – шахтаревi смерть. От про що треба було подумати».
Вишукуючи для себе виправдання, Гордiй Байда прийшов до висновку, що вiн не сходиться з бiльшовицькою тактикою: «Програма у них швидка: усе зразу хочуть. А як на мене, то краще – тихше iдеш, далi будеш. От яка моя програма!»
Прийшовши до такого висновку, вiн зiтхнув так, нiби скинув з плечей важкий мiшок, i пiшов до хати.
Тут будет реклама 1
У розпорядженнi шахтарiв червоногвардiйцi залишили тiльки двi берданки, але адмiнiстрацiя шахти, знову вiдчувши себе повноправним хазяiном, взялася сама нести охорону. У технiка Сивокоза на плечi висiв новенький карабiн, бухгалтер Пантелеймон Петрович вийшов з мисливською рушницею, а штейгер Варивода з браунiнгом, так, наче й не було наказу вiд ревкому здати всiм вогнепальну зброю.
Самоохорона тинялася тiльки в iнженерськiй колонii.
Тут будет реклама 2
До Собачiiвки[1 - Так називалися найубогiшi околицi селищ, заселенi шахтарями.] вона обачно не наверталась, бо шахтарi знову почали збиратися гуртками перед землянками. Вони вже чули про поводження нiмцiв з робiтниками i не могли перебороти в собi бажання погомонiти з ким-небудь про те, що чекае на них завтра. До одного такого гурту пiдiйшов слюсар Максим Мостовий з берданкою за плечима. Вiн був ще молодий, високий i плечистий, бiлявий з лиця i з сердитими очима.Тут будет реклама 3
Нещодавно Мостовий прийшов iз фронту, де служив у саперах i був поранений у руку. Ще й досi вiн носив потерту шкiряну куртку й такий же шкiряний картуз. Максим Мостовий виступав на всiх мiтингах з гострими i дотепними промовами, i за це його любили шахтарi.
– Чого зажурились? – спитав Мостовий.
– А то, скажеш, нема чого?
– Залежить вiд того, як дивитися на справу. Коли на рiчцi скресне крига, такого не бувало, щоб ii затримав якийсь мiсток. Отак я дивлюсь i на спробу Центральноi Ради та й нiмцiв затримати революцiю.
Тут будет реклама 4
Не вийде, люди добрi! І ви, доки не пiдпишуть з нами колективноi угоди, на роботу не ставайте!
– А ти хiба залишаешся?
– Я iнвалiд, – ухильно вiдказав Мостовий.
– Ну, так i не базiкай тут, – сказав крiпильник Задоя. – Минулася ваша влада.
– Ваша теж не повернеться.
У цей час повз гурт шахтарiв проходив молодий iнженер. На його плечах була все ще робоча шахтарка.
– Куди це ви простуете? – запитав Мостовий.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
