На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Сивокiз гукнув нагору:
– Десятник, а поклич сюди варту!
– Чого ти загрожуеш?
– Це тобi не старий режим!
– Ми не раби!
– Тут, здаеться, паршива вiвця появилася. – Сивокiз витяг шию i обмацав гострими очима шахтарiв. – Ага, так он хто вас пiдбурюе, дурнiв. – Вiн виглянув на естакаду й поманив нiмецького солдата. Той, нiби не помiтивши його знакiв, знову вiдвернувся в другий бiк.
Байда, спiймавши на собi Сивокозiв погляд, голосно викрикнув:
– Грошi сперва заплатiть, раз заробили люди!
– Хто тут заробив? – почув Байда позаду себе iронiчний голос.
Тут будет реклама 1
– Я буду зараз розплачуватись! – Вiн озирнувся. Рябий вартовий з пiднятим нагаем намагався продертись усередину. З протилежного боку прочищала собi дорогу незрозумiлими словами i широким багнетом зелена каска. Але шахтарi й не думали поступатись. Вони збилися ще тiснiше, i до сивоi шапки вартового загрозливо схилилося кiлька гострих дзьобiв на обушках.
Сивокiз топтався на верхнiй приступцi й нервово показував комусь пальцем у середину кола.
Тут будет реклама 2
Вартовий витяг iз боковоi кишеньки чорний сюрчок i пронизливо засюрчав. Вiд натуги булькатi його очi, якими вiн пас шахтарiв, вилiзли на лоб, а рябе обличчя стало буряковим; у шахтарiв, навiть пiд сажею, помiтно зблiдли обличчя.
У Гордiя Байди вiд сюрчка теж злякано тьохнуло серце. Але вiн боявся зараз не за себе: всерединi й досi стояв Максим Мостовий, якому тепер нiкуди буде втекти. Байда витяг шию: з рiзних бокiв бiгли сивi шапки й зеленi каски, виставивши наперед багнети.
Тут будет реклама 3
Шахтарi похилилися, потiм, волочачи ноги, посунули, нiби едине тiло, пiд естакаду.
Попереду сичав паровоз. Нiби злякавшись бути зiм'ятим натовпом, вiн засичав ще дужче, випустив цiлу хмару пари, гучно зойкнув i завертiв колесами. Вiд шахтарiв непомiтно вiддiлився Максим Мостовий i зник у сивiй парi. Коли пара розiйшлась, не було вже нi Мостового, нi паровоза. Роздратована варта в пошуках забiгала мiж купами вугiлля. Байда рукавом витер лоб i голосно засмiявся собi в рукав: його лоскотало почуття радостi, яку вiн не знати коли переживав.
Тут будет реклама 4
Хтось шарпонув його за руку. Все ще з очима, повними смiху, Байда озирнувся.
– Ну й герой! – Останне слово само вилетiло з незакритого вiд здивування рота. За лiкоть його тримав з лютим виглядом гайдамака. Посмiшка погасла, як останнiй промiнь вечiрнього сонця гасне на шибках убогоi хати.
– Чи вже й смiятися не можна? – почуваючи наближення якогось лиха, проговорив Байда пiдупалим голосом.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
