На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лопата човгала й скреготiла об вугiлля, але й крiзь цей шум вiн чув, як у чорнiй пащi, не в силi витримати на собi ваги землi, може, в сто сажнiв завтовшки, трiщали сосновi пiдпiрки.
– Зачинае, зачинае, стерво, – не одриваючись од роботи, кинув батько.
– Хоч би почекала до ночi, – обiзвався Семен Сухий.
– Коли б ще не по вибiй.
– Мiцнiше крiпи, Трохиме, – кинув уже до Задоi Гирич.
– Це все одно, що сiрнички. – І Задоя загнав ще одну пiдпiрку пiд обапiл.
– Ну й шар попався!
– Ге, ге, ге!
– Як залiзо.
Тут будет реклама 1
– Ге, ге!
– Третiй зубок мiняю.
– Ге!
– Тут i за шiсть нахекаешся, не те що за дванадцять.
– Ге, ге!
– А в мене пiдпiрки пiд руками ламаються. Куди там iм удержати, сама сосна.
– Га, га, га!
Ударiв над головою вже не було чути, i Ілько заспокоiвся. Проте за другим разом, вилiзши з санками на штрек, вiн таемниче сповiстив Гараська:
– Стеля сiдае.
– А я що тобi казав! Ото дивися – не засни. А то одного разу – у цiй же лавi було – саночник сiв бiля санок, опустив голову на груди i заснув, а тут лава почала сiдати.
Тут будет реклама 2
Спить вiн i не чуе. Лава все нижче, все нижче, i вiн собi хилиться нижче. А це враз – тiльки бух! Так i загнало йому голову в ноги. Як складаний ножик, закрило. Кинулися вибiйники саночника рятувати, куди там: лава лягае, як снiг серед зими. Вони тiкати, а вона за ними, просто по п'ятах, як хвиля, так i котиться.
Ілько знову зникае в чорнiй дiрцi. Вiн тягне назад по ходку своi незграбнi санки i то заплющуе, то розплющуе очi, щоб перевiрити, чи не хочеться йому спати.
Тут будет реклама 3
Зараз якраз сiдае лава. Може, i з ним таке трапиться, як з тим саночником? Тiльки подумав про це, як враз позiхнув i втяг у себе весь кiпоть вiд лампочки, що чадила йому пiд самим носом. Од чаду голова зробилася важкою, а все тiло нiби втратило силу й обважнiло. Вiдвернувшись вiд лампочки, вiн знову позiхнув, клiпнув очима й вiдчув, що йому дiйсно хочеться спати. Ілько навiть зупинився. Справдi, хочеться спати! Хоч би на хвилинку притулитися до чого-небудь головою i задрiмати.Тут будет реклама 4
Тiльки трошки. Може, це наслав на нього Гарасько таке? Ілько хитае головою, нiби хоче струсити з неi сон, але по тiлу розходиться млосна втома, i очi злипаються, немов намазанi клеем.
Можливо, Ілько й не переборов би цiеi солодкоi спокуси, вiн уже навiть клюнув носом, та нараз над головою в надрах землi загув новий вибух. Пiдпiрки затрiщали, нiби дубовi дрова на вогнi. Із стелi закапала вода.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
