На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Зачисть, Ільку. Вiзьми лопату й вiдгреби.
Коли стеля вже не бунiла, а гула чисто й дзвiнко, вибiйники, голi до пояса, залягли попiд чорною стiнкою й примiряли кайла. Шар вугiлля був не товщий за три чвертi аршина, i бiля нього можна було працювати тiльки лежачи. Вибiйники нарештi приладились i почали пiдбiйку. Ілько, зачистивши глей, з захопленням дивився тепер, як спритно працювали кайлами вибiйники. Батько вимахував методично, як маятник, i, щоб пiдсилити удар, за кожним разом додавав:
– Ге, ге, ге!
Йому вторив праворуч Гирич, лiворуч – Семен Сухий.
Тут будет реклама 1
Позаду них сидiв Задоя, пiдiбравши пiд себе ноги, i гатив сокирою по дерев'янiй пiдпiрцi, заганяючи ii пiд обапiл.
За кожним ударом вiн натискував на товстий живiт, i звiдти вилiтало, як з мiха:
– Га, га, га!
Його гакання вплiталися до вибiйницьких, i в чорному вибоi нiби працював паровик, вихлопуючи:
– Ге-га, ге-га, ге-га!
Ілько набрав першi санки вигорнутого iз врубу вугiлля, пiдперезався чересом, з якого звисав товстий ланцюг, попiд животом пропустив його мiж нiг, зачепив санки i, рачкуючи, потяг iх у пiчку, щоб на штрецi перекидати у вагончик.
Тут будет реклама 2
Шар вугiлля залягав похило, i це полегшувало тягти на санках майже вiсiм пудiв. Але пiд полозки попадалися розкиданi грудки, i тодi в Ілька вiд натуги очi мало не вилазили на лоб. Проте ще гiрше було вiд маленьких гострих камiнцiв, що боляче кололи в колiна. Ланцюг теж увесь час бив по ногах i боляче щипав за голий живiт. Лампа, пiдвiшена за комiр, чадила пiд самий нiс, i вiд цього дурманiла голова.Тут будет реклама 3
Коли вiн з першими санками, весь мокрий, вилiз на штрек, Гарасько куняв бiля порожнього вагончика.
– Тобi добре, i спати можна.
– Ти знаеш, сьогоднi, мабуть, щось трапиться.
– Де трапиться?
– У нас, у шахтi.
– А хiба що?
– Сон такий бачив.
І, майстерно чвиркнувши крiзь рiдкi зуби, Гарасько шморгнув носом. Ілько запитливо втупився в його глузливi маленькi очi, схожi на два зубки часнику.
– У мене сон як у око влiпить. Отож гляди, не лови гав.
У Ілька по спинi пробiг холодок, вiн хутко вивернув вугiлля, зняв хмару куряви i, сопучи, мовчки полiз назад у чорну пiчку.
Тут будет реклама 4
Щойно вiн виткнувся у вибiй, як над ним розляглись один по одному два дужих удари, мов випалили пiд самим вухом iз гармати. Земля здригнулась пiд руками. Ілько упав на лiктi i злякано звiв очi на стелю. У рiзних мiсцях трiснули пiдпiрки, але у вибоi i далi розмiрено гупали удари:
– Ге-га, ге-га!
Ілько знову пiдповз до вибою i взявся до роботи.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
