На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Байда ворухнув довгими вусами:
– То така жаба, що й цицьки дасть!
Ілько не розумiв: справжнi жаби кумкали голосно й завзято.
– Газ, сину! Ото його так iз землi випирае. Ну, i Гарасько прийшов. Лiзьмо, чи що!
Лава сiдае
Ілько, побачивши Гараська, зрадiв йому тут бiльше, нiж на вулицi. Той працював за навальника бiля самоi пiчки, i Ілько вже не вiдчував тiеi неприемноi самотностi, яку переживають на роботi в перший день.
– Будемо тепер разом.
– Вилазь скорiше, я тобi щось розкажу.
Гарасько мав довгi руки, як у горили, i голову, схожу на чавун.
Тут будет реклама 1
На головi було нiби не волосся, а густа перука з кiнського волосу. Вiн шморгав носом i постiйно чвиркав крiзь рiдкi зуби:
– Не повiриш, як розкажу, хрест мене бий!
Із глибини штреку гримiв порожняк. Ілько, охоплений страхом перед чорною дiркою, в яку порачкували шахтарi, зачепив лампу гачком за комiр i собi полiз слiдом за батьком. Пiд руками шамотiли розсипанi шматочки вугiлля й гостряками боляче кололи долонi й колiна. Нора скiнчилась, i перед очима показалась чорна паща з рiдкими бiлими зубами.
Тут будет реклама 2
Лiворуч, мiж подом i стелею, тяглася покришена гранчаста стiнка вугiлля. Проти свiтла воно вигравало веселими iскорками, натиканими в чорну, як нiч, стiну. В iнший бiк був уже «стовп», звiльнений вiд вугiлля. Гладку й чорну, схожу на масну халяву покрiвлю пiдпирав цiлий лiс пiдпорок iз складених гармошкою цямрин. Пiдпiрки бiлiли рядками, i люди, що повзли помiж ними на колiнах, видавалися за черв'ячкiв мiж вищиреними зубами. Далi вже кволе свiтло лампочки не сягало, i тiльки чути було, як там гула чорна порожнеча.Тут будет реклама 3
Ілько бачив перед собою батьковi пiдошви на великих ногах. Це його трохи заспокоювало, але нашорошеним слухом вiн ловив кожен звук. Тут теж квакали жаби, часом нiби сичала вода, попавши на розпечену плиту, а з глибини пащi долiтав сухий трiск, схожий на трiск ломаччя. Зовсiм близько вiд нього зiрвався зi стелi давно одвислий корж глею i розбився на дрiбнi грудки.
Вiд кожного шереху в Ілька завмирало серце i наче терпло все тiло.
Тут будет реклама 4
Важке повiтря забивало дух. Батько пiднiс до стелi лампочку. Язичок полум'я на гнотику враз витягся i позеленiв.
– От i працюй з таким газом.
– Іроди, навiть вентиляцii не наладять!
Вибiйники поскидали сорочки й почiпляли iх на обаполи пiд стелею. Там же кожен причепив свою лампочку i почав обстукувати обушком стелю, пробуючи, чи не висить над головою корж, а може, i цiла кобила твердоi породи. З-пiд обушкiв упало декiлька шматкiв глею.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
