На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хоч би дали спину розправити.
– Набавили нiби годину. Знову дев'ять годин сиди пiд землею.
– А я що чула: пани повертаються.
Гордiй Байда i без того був роздратований, а звiстка про панiв вдарила, як батогом.
– Нехай повертаються, нехай! – Сердито зiрвав цеберку i, пригнувши голову в дверях, пiшов надвiр умиватися.
Харита винувато заклiпала очима. Хiба iй потрiбнi пани? Вона добре знала, що за старого режиму, за панiв, шахтарi працювали по дванадцять годин пiдряд, брудно жили, рано вмирали, а то й гинули в шахтi.
Тут будет реклама 1
Все життя вона трусилася, щоб чоловiк не позбувся роботи, щоб не довелося йти, як iншим, просити з торбою попiд вiкнами. Сталася революцiя. Трохи розiгнули спину шахтарi. Бiлi козаки напосiлись – то Каледiна посилають з Дону, то Краснова. Зовсiм розiгнали людей. Хто на Росiю пiшов, а iнших вбили. Усi балки загатили трупом. Харита сумно хитае головою. Тепер iй стае зрозумiло, чого гримнув чоловiк. Вона знае його крутий норов: перемучиться, а не скаже, не покаже.Тут будет реклама 2
А вона бачить: щось гнiтить його ось уже два мiсяцi, ще як поiхав Клим.
Харита згадуе про сина, i на очi iй набiгають сльози. На стiну падае сонячний зайчик i починае хутко прясти лапками.
Легенький ранковий вiтрець задувае в розбиту шибку дух полину, змiшаний з сiркою. Харита дивиться на сонячного зайчика, i iй здаеться, що то до неi посмiхаеться Клим. Їi зморщенi, посинiлi губи теж починають здригатися. Вона теж уже посмiхаеться ласкавою материнською посмiшкою.
Тут будет реклама 3
А коли вже зайчик випростався через стiл ясним смичком, вона нiби прокидаеться, присiдае на долiвку поруч з Ільком i тихо обганяе на ньому мух.
– Знову на панiв робити. Вставай, синку! – І гладить його по русявiй головi.
Потривожений Ілько поривчасто одвертаеться до стiни й сердито сопе. Мати оглядаеться на дверi й тихенько цiлуе Ілька в голе плече. Вiн сердито смикае плечима:
– Одв'яжiться!
– То муха, синку, я муху прогнала, спи, спи. Тiльки б сили набиратися, свiтом милуватися, а ми вже й тебе запрягли.
Тут будет реклама 4
Ілько рвучко лiг на спину:
– Чого ви скиглите над головою?
Але, побачивши порожне батькове лiжко, кривиться, позiхае i, заточуючись, теж iде надвiр умиватися.
У розчиненi дверi вриваеться пронизливий гудок. Ходики на стiнi показують надломленою стрiлкою шiсть годин. Харита замислено хитае головою:
– Не буде воно так, ой, не буде.
І в кiнцi довгого-предовгого шляху iй ввижаеться Клим на гнiдому конi.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
