На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Настане день, закінчиться війна…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Настане день, закінчиться війна…

Автор
Дата выхода
01 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Настане день, закінчиться війна…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Настане день, закінчиться війна…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Настане день, закінчиться війна…» здобув третю премію на «Коронації слова-2015». Події цієї сімейної хроніки відбуваються в галицькому селі Кам’янка Лісна упродовж першої половини ХХ століття. В центрі роману – доля трьох братів Засмужних, хліборобів, людей суто мирної праці, яким, однак, доводиться воювати. Війни не оминули нікого: Теодор пройшов страшний табір Талергоф, Першу світову і війну за незалежність України; зазнав «принад» російського полону Іван; повернувся інвалідом з польсько-української війни наймолодший брат Юрій. Не відпустив молох війни і наступне покоління родини. Проте, незважаючи на тяжкі випробування, Засмужні завжди намагалися зберегти честь і прагнули за будь-яких обставин залишатися людьми.
📚 Читайте "Настане день, закінчиться війна…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Настане день, закінчиться війна…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Оскiльки iхати йому потрiбно було до площi Голуховських (а це ближче до центра), Теодор вибрав вагон другого класу, заплативши дванадцять гелерiв.
Декiлька разiв Теодор бував у Львовi, але далi Кракiвського ринку його шлях не пролягав. Оскiльки сам ринок розмiщався у колишньому кракiвському передмiстi, а це майже в центрi, Засмужний досить вiльно орiентувався у мiстi.
Перша зупинка конки була на Пiдзамчому, тому наступна була його.
Кондуктор повiдомив, що конка пiд’iжджае до другоi зупинки, при цьому чомусь дивлячись на Засмужного.
Людей у такий час на вулицi було багато, бiльше траплялося одягнутих у святкове панiв i панянок, адже недiля, можна просто пройтися мiстом. Весняне сонце зовсiм по-лiтньому посилало тепло на землю. Цього року дерева зазеленiли рано, тому на наступну Вербну недiлю котикiв на деревах не буде точно.
Крамницi вздовж вулицi польською, нiмецькою та еврейською мовами запрошували вiдвiдувачiв завiтати, лише завiтати всередину, а щоб нiхто не залишився без покупки подбае продавець. Теодор, хоч iз цiкавiстю i оглядав вiтрини, твердо вирiшив не пiддаватися спокусi. Вiн перейшов Казимирiвську вулицю i вийшов на величний проспект.
На самому його початку стояв великий мiський театр. Виповнилося лише шiсть рокiв, як його побудували, а вiн вже став гордiстю мiста.
Який неймовiрно разючий контраст з тим, що вiн зустрiчав ранiше! Кам’яницi, брукiвка, електрика. У них у селi кам’яними були лише церква, плебанiя, школа i староство. Навiть будинки багатих господарiв були здебiльшого дерев’яними i мало чим вiдрiзнялися вiд iнших.
Все це Теодоровi було в диковинку. Хоч за пiвроку служби вiн вже звик до багатьох мiських речей, все ж не переставав дивуватися. Тому, напевне, i виглядав кумедно, постiйно крутячи головою.










