На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Велика війна» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Велика війна

Автор
Дата выхода
14 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Велика війна" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Велика війна" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Велика війна» – перша книга «Галицької саги», події якої розпочинаються у 1914 році.
У галицькому селі Перетині життя протікає неквапно й навіть нецікаво. Можливо, єдиним винятком посеред сірої буденщини є протистояння між прихильниками української «Просвіти» та москвофілами, яке іноді переростає у бійку. Однак спокійне буття раптово закінчується погожого липневого дня 1914 року, коли мешканці Перетина дізнаються про початок війни. У кожного з них відтепер свій шлях і своя доля. На москвофілів чекає перший в Європі концентраційний табір Талергоф; дорослих чоловіків призивають до австрійської армії; патріотично налаштована молодь вступає до лав Українських січових стрільців. Селяни, що залишилися вдома, уповні насолодилися «принадами» російської окупації та свавіллям «своїх», австрійських, жандармів. Коли ж ті, кому належало загинути, загинули, а щасливці повернулися додому, стало зрозуміло, що все тільки починається…
📚 Читайте "Галицька сага. Велика війна" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Велика війна", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Кандиба мав найкращий у селi реманент, iще покiйний нинi Ілько встиг придбати механiчну нiмецьку косарку – гордiсть Кандиб i заздрiсть сусiдiв.
– Можливо, твоя правда, Семку! – озвався Григорiй. – Не варто ризикувати. Завтра й почнемо!
На тому i порiшили. Домовилися з самого ранку, як зiйде роса, розпочати косовицю на полi, що приступало до самого лiсу.
Коли Семен залишив iхне обiйстя, Григорiй витягнув iз загати коси i зiбрався iх клепати. Хоч як намагався Федiр повторювати за батьком, вiн так i не навчився як слiд клепати косу.
Тому, щоб не заважати батьковi, вiн витягнув на середину подвiр’я воза. Взагалi-то i вiн, i батько завжди тримали воза у належному станi, але найближчими днями буде не до його можливого ремонту.
А Мартi дiсталася робота, яку вона найбiльше не любила: чистити принесений наймолодшим братом улов. Нелюбов до в’юнiв автоматично поширилась на Василя, тому вiн завчасно сховався вiд сестри, i Федiр отримав помiчника…
Назавтра з самого ранку батько розбудив старших дiтей.
– А роса? – спробував опиратися Федiр.
– Нема роси. Боюся, вдень буде дощ. Потрiбно встигнути зробити якнайбiльше.
Нашвидкуруч поснiдавши, але не дуже, щоб це не заважало у роботi, Морози розмiстилися на возi з високими драбинами, спецiально пристосованими для снопiв i сiна, й залишили обiйстя.
Село ще спало, як, зрештою, спав i наймолодший член сiм’i. Батько слушно вирiшив сьогоднi не залучати малого Василя до роботи, але завтра тому не вiдвертiтися.
Виiхавши за село, Григорiй нагнав коней, i вони швидко подолали вiдстань до поля, де Семен Кандиба вже прилаштовував косарку до коней. Жiнка Єва i сестра Ганна робили останнi приготування до майбутньоi роботи.
– Дай Боже щастя! – привiтався старший Мороз.
– Дякуемо! Вам також! – вiдповiв, одiрвавшись вiд роботи, Семен. – А я гадаю, приiдуть Морози швидше чи доведеться починати роботу самим!
– А чого чекати? Треба до дощу встигнути, – вiдповiв Григорiй.
– Та, може, i не буде його!
– Дай-то Бог!
Тим часом Семен прилаштував косарку, пустив коней уперед, перевiривши, чи справно працюють механiзми, зняв кашкета, перехрестився, сiв на залiзне крiсло i пустив коней по краю поля. Скошена пшениця акуратно лягала на стерню, де ii вiдразу пiдхоплювали жiнки та зав’язували у снопи. Зазвичай iх складали у копи, але непевнiсть найближчого часу змусила змiнити наперед визначений порядок.










