Шмуель Йозеф Агнон

Бучач на Тернопiльщинi, ранiше iнших розповiдав свiтовi, як багато у евреiв та украiнцiв спiльного, подiбнiсть страждань у минулому бездержавних народiв.

І настав час нам прийти до Агнона, прилучитися до читання його романiв, повiстей, новел, казок, що в останнi роки виходять як окремими виданнями в перекладах украiнською, росiйською, так i в збiрниках творiв iзраiльських авторiв, у газетно-журнальних та Інтернет-публiкацiях.

Таiна творчостi Агнона, лiтературного символу Ізраiлю, розкриваеться в його книгах – мудрих i щирих, сумних i веселих, як реальне життя.

Роздiл I

Украiнськi джерела творчостi нобелiвського лауреата

1.1. Захiдноукраiнська земля – батькiвщина i творча колиска видатного еврейського письменника

Серед скарбiв, надбаних людством, особливе мiсце посiдае лiтература. Твори свiтового письменства – вiчно живе багатство, цiннiсть, глибину i духовний вплив якого на людину неможливо вимiряти. Воно крие в собi усну й писемну лiтературу в усьому розмаiттi жанрiв: казки, перекази, оповiдання, новели, поеми, повiстi, романи, п’еси та iншi форми лiтературно-художнього зображення.

Нi з чим не зрiвнянне головне покликання поета i прозаiка: виступати посередником мiж людьми i цим зближувати iх. Шляхетна роль письменника – ще вагомiша, результати його творчоi працi – ще очевиднiшi, коли йдеться про людину особливо талановиту. Саме такою «людиною, безперечно, генiальною» [1] був Шмуель Йосеф Агнон.

Мабуть, закономiрно, що Ш. Й. Агнон як письменник i виразник душi еврейства народився, 20 рокiв жив i розпочинав свою творчiсть саме на захiдноукраiнськiй землi, на тiй ii частинi, яку називають Схiдною Галичиною.

Галичина здавна була зосередженням украiнськоi, еврейськоi (iдиш та iврит) i польськоi мов, культур. Євреi становили близько половини чи бiльшiсть населення галицьких, буковинських i волинських мiстечок. Так, у рiдному мiстi Агнона Бучачi 1939 р. проживало понад 8000 евреiв, 3600 украiнцiв, 3500 полякiв. Проте «украiнською мовою говорили всi, як поляки, так i евреi, що вiдсотково дорiвнювали разом узятим украiнцям i полякам» [2, с.

Серед найбiднiших, пригноблених, а часом навiть «обласканих» владою перебувало еврейське населення. Але не зламала зла доля евреiв, яких вона «вигнала iз краiни Ізраiлю та розсiяла мiж народами» (Ш. Й. Агнон. «У серцевинi морiв»).

У XVIII ст.