На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Сказки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Жанр
Дата выхода
14 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олександр Фільц-Павенцький) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Я – Олександр, Фільц за батьком, Павенцький за мамою. Мої батьки, діди, прадіди і так далі львів’яни в енному поколінні; тут понароджувались і тут… перед тим як піти, зобов’язані докладатись до історії міста і решти світу – на власний розсуд і манір. Мабуть, мені випало хоч якось заповнити цю прогалину – у власний спосіб і за суб’єктивною необхідністю. Я виявився психіатром за спеціальністю «професор» і на цій фаховій дорозі мав чудового товариша, в минулому також психіатра – Андрія Більжо. Нині він глобально відомий карикатурист і письменник, родом із Москви, але живе здебільшого у Венеції, бо так склалися обставини і його стосунки з нинішнім російським руководінням. Тепер, після останньої зустрічі з Андрієм у Львові, де він презентував свою суперову книжку про п’ятьох улюблених письменників, мене заїло, і з почуття злосливої заздрості мені довелося написати ще декілька опусів буйдологічного типу. Залишається лише щиро подякувати видавництву «Фоліо» за пережите приємне здивування: цю книжку з ілюстраціями Андрія Більжо.
📚 Читайте "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Гасовi лампи, однак, швидко вийшли з ужитку, тож i iх помiняли, вже на електричнi. Лише три з них вцiлiли; кажуть, що опинилися вони якимось дивом у кабiнетi директора лондонського летовища Хiтроу. Ось так.
Але ж уся оця заплутана iсторiя пiдземного Львова була б далебi не такою вартiсною, якби ми забули, про що велiла не забувати панi Геня. Уявiть собi, що гасовi лампи, а отже, й сам гас-керосин, були винайденi для Львова ще у 1679 роцi вiрменином Амвелом Лукiасяном. Майже 200 рокiв нiхто й подумати не мiг, вiд чого свiтяться пiдземнi лампи Львова.
Тут будет реклама 1
І весь цей час родина Лукiасянiв жила безбiдно, ховаючи таемницю виробництва нафти, аж поки у 1853 роцi Ігнацiй Лукасевич, аптекар i спольщений потомок роду Лукiасянiв, вiдчув щось недобре. Його партнер, такий самий аптекар, як i вiн, щось винюхав про гас-керосин. У таких випадках не чекають! Особливо коли маеш справу iз золоторогим галицьким другом. Наспiх Ігнацiй Лукасевич змушений оприлюднювати родинну таемницю, нiбито винаходить спосiб ректифiкувати нафту, i через два роки продае свiй патент спритному промисловцю Роберту Домсу.Тут будет реклама 2
Вони разом будують нiбито перший у свiтi нафтоперегiнний завод (хоча насправдi сiм’я Лукiасянiв вiддавна гнала перероблену нафту промисловим способом). У 1877 роцi Лукасевич скликае у Львовi перший свiтовий нафтовий конгрес для публiчного визнання своеi нафтовоi першостi. А за кулiсами конгресу?.. Продае винахiд австрiякам. Уже тодi поговорювали небезпiдставно про те, що вiн мiг би продати патент арабам i вони збудували б центральний офiс ОПЕК не у Вiднi, а у нашому мiстi.Тут будет реклама 3
Втiшати тут можемо себе лиш тим, що львiв’яне – люд iнтелiгентний, а iстинна iнтелiгентнiсть роздае iдеi та добро без претензiй на iсторичну вдячнiсть.
А що знаемо, врештi-решт, про саме кафе-локаль «Поминальне»? Що повiдала панi Геня? Власне кажучи, немало й небагато. Нiбито засновники, один з них – лiкар, а другий – скульптор, влаштували вiдкриття локалю з власними поминками при життi. Самi полягали у труни з дiрками у кришцi i слухали, що про них казатимуть добросердечнi люди.
Тут будет реклама 4
Затiя закiнчилась плачевно, запрошенi образились i кафе погромили. Наступнi власники виявились куди делiкатнiшими у помислах: оголосили поминальнi сiмпосii, себто бенкети на честь видатних iсторичних персонажiв з камерним ритуалом у виглядi коротких театральних спогадосюжетiв. При винi та добрiй кухнi – i цим завоювали публiку звiдусюди, а з нею i славу.
Але ж iсторiя кафе-локалю «Поминальне» так просто не закiнчилась.
Мнения
О книге «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
